На земну поверхню діє довгохвильове випромінювання атмосфери, за яке відповідають у першу чергу такі гази, як водяна пара, двоокис вуглецю та озон. Ці компоненти поглинають та випромінюють в області: вода – 5-7 мкм, а також на довжинах хвиль, що перевищують 17 мкм; двоокис вуглецю – 4,5 мкм та на довжинах хвиль, більших ніж 13,5 мкм; озон – 9,6 мкм. Крім того, атмосферні аерозолі беруть участь у тепловому випромінюванні.
Взагалі, спектр випромінювання атмосфери займає область 5- 100 мкм; енергетична світність атмосфери визначається за виразом:
(11.2)
де σ – стала Стефана-Больцмана (5,67•10-8 Вт•м-2•K-4), ТА – температура уявного абсолютно чорного тіла, яким можна моделювати атмосферу.
На практиці, всі природні тіла можуть бути розглянуті в інтервалі звичайних температур як сірі тіла, що характеризуються випромінювальною здатністю є. Енергетична світність сірого тіла визначається як .
За рахунок енергетичної світності атмосфери земна поверхня освітлюється; енергетична освітленість земної поверхні дорівнює енергетичній світності атмосфери (). Середні значення
становлять: 170 Вт/м2 (чисте небо, сухе повітря, -39 °С); 310 Вт/м2 (чисте небо, вологе повітря, -1 °С); 380 Вт/м2 (небо наполовину покрито купчастими хмарами, +13 °С); 380 Вт/м2 (небо повістю покрито хмарами, +13 °С) [Guyot, 1998]. Слід зазначити, що атмосферне випромінювання направлено як до земної поверхні, так і догори.
Випромінювання земної поверхні
За рахунок поглинутого випромінювання земна поверхня стає джерелом власного довгохвильового випромінювання, направленого в атмосферу.
Енергетична світність земної поверхні визначається за виразом:
(11.3)
де ε – випромінювальна здатність земної поверхні:а – стала Стефана-Больцмана (5,67•10-8 Вт•м-2•K-4); – абсолютна температура земної поверхні, К.
Земна поверхня діє як сіре тіло з температурою 288 К. Спектральна область випромінювання становить 4-50 мкм з максимумом 10 мкм.
Випромінювання земної поверхні майже повністю поглинається атмосферою (зокрема водяною парою, двоокисом вуглецю та озоном), за винятком своєрідних спектральних ділянок – так званих "вікон прозорості", через які випромінювання здатне проходити у космос. Так, для випромінювальної здатності земної поверхні 0,95 та температури 288 К енергетична світність земної поверхні становить =371 Вт/м2.
Приклад
Визначити енергетичну світність вологого грунту, якщо випромінювальна здатність ; температура повітря дорівнює 20 °С.
Розв'язання
Використовуємо формулу ( 11.3 ) та знаходимо енергетичну світність вологого грунту:
Контрольне завдання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Атмосферне випромінювання“ на сторінці 1. Приємного читання.
