Лідар на основі реєстрації комбінаційного розсіювання

Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища

Розглянемо молекулу, на яку подають монохроматичне випромінювання з частотою v0. Комбінаційне розсіювання світла можна розглядати як процес, що складається з двох пов'язаних актів: поглинання кванта hv0 первинного світла частоти v0 та випромінювання кванта hvp частоти vp. Однак, на відміну від процесу флуоресценції, при комбінаційному розсіюванні система під впливом кванта з енергією hv0 не переходить у збуджений електронний стан. Ось чому енергія hv0 первинного кванта може бути значно меншою, ніж енергія hve кванта, здатного перевести молекулу з основного електронного стану Е0 у збуджений електронний стан E1 (рис. 26.6).

У процесі комбінаційного розсіювання світла квант світла hv0 діє на електронну систему молекули та передає їй чи приймає від неї частину енергії, завдяки чому переходить у інший, так званий віртуальний коливальний стан; квант, що розсіюється, має незмінну енергію hvp ≠ hv0. Пояснення виникнення віртуального стану є не простим завданням; можна уявити, що квант з енергією hv0 здатний настільки "затрясти" електронну оболонку молекули, що з'являється вірогідність зміни її коливального стану.

Схема переходів при поглинанні та комбінаційному розсіюванні світла (пояснення в тексті)

Рис. 26.6. Схема переходів при поглинанні та комбінаційному розсіюванні світла (пояснення в тексті)

Отже, частина випромінювання розсіюється зі зміною частоти таке розсіювання спричиняється пружними зіткненнями молекул з фотонами та називається комбінаційним. Внаслідок зіткнень енергія молекули набуває зміни

(26.23)

де h – стала Планка; – комбінаційний зсув.

Комбінаційне розсіювання світла, що виникає внаслідок переходу молекули з незбудженого коливального стану, який характеризується коливальним квантовим числом , у збуджений стан з тощо, називається стоксовим.

Енергія кванта світла, що розсіюється, менша, ніж енергія поглинутого кванта. Зміна енергії молекули у цьому разі позитивна (); співвідношення між енергіями квантів, що падає та розсіюється, має вигляд:

(26.24)

де – енергія поглинутого кванта; – енергія збудженого коливального стану молекули.

Якщо ж до дії світла молекула знаходилася у збудженому коливальному стані (наприклад, з V = 1), то внаслідок комбінаційного розсіювання світла вона здатна перейти у незбуджений коливальний стан з V = 0, причому енергія кванта світла, що розсіюється, перевищує енергію поглинутого кванта; зміна енергії молекули в цьому разі негативна (). Таке розсіювання називається антистоксовим.

Співвідношення між енергіями квантів, що падають та розсіюються, має вигляд:

(26.25)

Співвідношення (26.24) та (26.25) пояснюють основні закономірності структури спектрів комбінаційного розсіювання. Комбінаційні лінії розташовані симетрично відносно незміщеної (релеївської) лінії, частота якої збігається з частотою збуджуючого світла. Частота кожного із супутників являє собою комбінацію частоти збуджуючого світла та частоти коливального переходу. Кожному супутнику з частотою (стоксова лінія) відповідає супутник з частотою (антистоксова лінія) (рис. 26.7).

Спектр комбінаційного розсіювання

Рис. 26.7. Спектр комбінаційного розсіювання

Усі ці міркування можна застосовувати й до обертальних переходів молекули. Так саме, як і в інфрачервоній спектроскопії, у спектроскопії комбінаційного розсіювання діють правила добору. Спектри комбінаційного розсіювання знаходяться в інфрачервоній області; вони не дублюють інфрачервоні спектри, а доповнюють їх.

Лідар на основі комбінаційного розсіювання може бути застосований для визначення наявності та кількісної оцінки атмосферних молекул, таких як Н2О, SO2, СО2, CO, NO, С2Н4 та ін. Блок-схема приладу для реєстрації спектрів комбінаційного розсіювання наведена на рис. 26.8.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лідар на основі реєстрації комбінаційного розсіювання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • КЛІМАТИЧНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • Традиційні методи вимірювання атмосферного тиску

  • ВІТЕР

  • ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ВІТРУ

  • Ультразвуковий анемометр

  • ВОЛОГІСТЬ

  • Автоматизований аспіраційний психрометр Асмана

  • Ємнісний гігрометр

  • ОПАДИ

  • ВИМІРЮВАННЯ ОПАДІВ

  • Ваговий опадомір

  • Вимірювання снігу

  • Визначення стабільних ізотопів в опадах

  • Дистанційне зондування опадів

  • ТЕМПЕРАТУРА

  • ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ

  • Термометри опору

  • Оптичний пірометр

  • Методи вимірювання теплових потоків

  • ПРИРОДНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Атмосферне випромінювання

  • ВИМІРЮВАННЯ ПРИРОДНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

  • Вимірювання дифузного випромінювання. Піранометр з кільцеподібною стрічкою

  • Квантові детектори

  • Турбулентність

  • Потік вертикального моменту

  • ВИМІРЮВАННЯ ВИХРОВОЇ КОВАРІАЦІЇ ТА АКУМУЛЯЦІЇ

  • АТМОСФЕРНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • Оксид вуглецю СО

  • ВИМІРЮВАННЯ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ

  • Вимірювання фазового зсуву

  • Вимірювання діоксиду сірки SO2

  • Спектроскопія Фур'є-перетворення

  • Системи мікроаналізу

  • Методи вимірювання та оцінювання частинок

  • Загасання бета-випромінювання

  • Методи вимірювання параметрів аерозолів

  • Вимірювання атмосферного озону

  • ЯКІСТЬ ПОВІТРЯ ПРИМІЩЕНЬ

  • Мас-спектрометрія (МС)

  • ГІДРОГРАФІЧНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЯКОСТІ ВОДИ

  • Вимірювання каламутності

  • Лабораторні методи вимірювання параметрів якості води

  • ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА

  • ФІЗИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ГРУНТУ ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ

  • Доступна грунтова волога

  • Інфільтрація

  • ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ГРУНТУ ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ

  • ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ БІОСФЕРИ

  • МЕТОДИ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ

  • Теплові сенсори

  • Лазерні системи

  • Ледар на основі реєстрації диференційного поглинання

  • Лідар на основі реєстрації комбінаційного розсіювання
  • ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ

  • Дистанційне зондування грунту

  • Дистанційне зондування рослинних покривів