(10.8)
де- відносний коефіцієнт Зеєбека термопари A, B.
Електрорушійна сила в цьому разі визначається так:
(10.9)
Звідси
(10.10)
Залежність електрорушійної сили Зеєбека від температури визначається за виразом:
(10.11)
Звідки
(10.12)
Значення коефіцієнтів а і β для типових металів знаходять з табл. 10.2.
10.2. Значення коефіцієнтів α і β для типових металів
| Метал | ||
| Залізо | +16,7 | -0,0297 |
| Мідь | +2,7 | +0,0079 |
| Константан | -34,6 | -0,0558 |
Типові термопари складаються з металів або сплавів, таких як мідь-константан, залізо-константан, платина-платина/родій.
Температурні інтервали таких термоелектричних термометрів визначаються вибором певної термопари: хромель-алюмель – від -200 °С до +1200 °С; залізо-мідь – від -40 °С до +750 °С; мідь-константан – від -200 °С до +350 °С.
До переваг термопар належать швидкий відгук до зміни температури, широкий діапазон температур, що вимірюються, невисока вартість.
Недоліком таких термометрів є невисока точність (яка перевищує 1 °С), а також невеликі значення електрорушійної сили, що виникає в електричному ланцюзі. Виправити цей недолік можна за рахунок послідовного з'єднання кількох термопар, що утворюють у цьому разі термобатарею.
Приклад
Визначити електрорушійну силу Зеєбека для термопари “залізо-мідь”, користуючись табл. 10.2, якщо температура термопари 200 °С, а опорна температура 0 °С.
Розв'язання
Визначимо відносний коефіцієнт Зеєбека за виразом:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Термометри опору“ на сторінці 3. Приємного читання.
