Кругообіг речовин у біосфері

Екологія довкілля. Охорона природи

Кругообіг фосфору

Цей важливий і необхідний для живих організмів елемент циркулює, поступово переходячи з органічних сполук у фосфати, які знову можуть використовуватись рослинами. На відміну від азоту, резервуаром фосфору служить не атмосфера, а гірські породи та інші відклади, що утворились у минулі геологічні епохи. Ці породи поступово піддаються ерозії, вивільнюючи фосфати в екосистеми, але велика кількість фосфатів попадає в море, де частково відкладається у мілководних осадах, а частково губиться у глибоководних. Механізми повернення фосфору в кругообіг вірогідно недостатньо ефективні і не поповнюють втрат. Діяльність людини призводить до посиленої втрати фосфору за рахунок ерозії ґрунтів. З іншого боку, активне використання фосфору в добривах призводить до евтрофікації ("надудобрення") вод, що супроводжується бурхливим розмноженням водоростей ("цвітіння води"), які поглинають розчинений у воді кисень і виділяють токсичні продукти обміну. Сформовані природні екосистеми при цьому руйнуються.

Кругообіг сірки

Охоплює повітря, води і ґрунти, де відбуваються процеси окислення і відновлення, завдяки яким відбувається обмін сірки між фондом доступного для рослин сульфату (SO4) та фондом сульфідів заліза, що знаходяться глибоко в ґрунті і в осадах. Ці хімічні реакції виконують спеціалізовані мікроорганізми - сіркобактерії.

Кругообіги азоту й сірки все більше підпадають під вплив промислового забруднення повітря. Окиси азоту (N2O і NO2) і сірки (SO2) на відміну від нітратів і сульфатів токсичні. Основне джерело SO2 - спалювання вугілля, а NO2 - вихлопні гази та інші промислові викиди. Двоокис сірки реагує з водною парою повітря, утворюючи капельки сірчаної кислоти, котрі випадають на землю з кислим дощем. Кислі дощі стали серйозною проблемою, оскільки спричиняють всихання дерев і закислення озер на величезних територіях Європи і Північної Америки.

Промислові викиди в атмосферу вуглекислого газу і паралельне збільшення споживання кисню, яке до того ж супроводжується зведенням лісових масивів, загрожує руйнуванням балансу O2 - СO2 в атмосфері, що може стати причиною глобальних кліматичних катаклізмів.

Необережне втручання людини в природний перебіг біогеохімічних циклів, які формувалися протягом десятків і сотень мільйонів років еволюції біосфери, може мати катастрофічні наслідки.

Трансформація енергії в біосфері

Живі організми постійно споживають енергію. Первинне джерело енергії в біосфері - Сонце. Живий світ Землі складається з організмів трьох основних типів: автотрофів (продуцентів), гетеротрофів-консументів і гетеротрофів-редуцентів. Потік енергій в біосфері має один напрямок - від Сонця через рослини (автотрофи) до тварин (гетеротрофів), або від продуцентів до консументів і редуцентів.

Автотрофи - це організми, які створюють органічні речовини з неорганічних у процесі фотосинтезу (використовуючи сонячну енергію) або хемосинтезу (використовуючи енергію хімічних реакцій). Автотрофів називають також продуцентами (від лат. - той, хто виробляє). Більшість продуцентів утворюють органічну речовину за рахунок утилізації сонячної енергії, води, вуглекислого газу та мінеральних солей. Це зелені вищі рослини, лишайники, водорості та фотосинтезуючі бактерії. На Землі є близько 350000 видів зелених рослин, а їх сукупна біомаса становить 98 - 99 % всієї маси живої речовини біосфери. У хімічних зв'язках складних органічних сполук, які утворюються продуцентами, зосереджена енергія, що вивільнюється при розкладанні їх у процесі травлення в тварин та інших гетеротрофів.

Гетеротрофи - це організми, що одержують енергію за рахунок харчування автотрофами чи іншими гетеротрофами. До них належать рослиноїдні тварини, хижаки й паразити, а також хижі рослини та гриби. Гетеротрофів поділяють на консументів та редуцентів. Консументи (або фаготрофи) споживають готову органічну продукцію, поїдаючи інші живі організми. Редуценти (або сапротрофи) споживають органічні речовини мертвих тіл рослин і тварин або відходів їх життєдіяльності, розкладаючи їх до простих хімічних сполук (води, вуглекислого газу та мінеральних солей). Таким чином замикається кругообіг речовин у біосфері.

Процеси кругообігу речовин і перетворення енергії є основою динамічної рівноваги і стійкості біосфери. Спрощена схема перебігу цих процесів наведена на рис. 1.2.

Матеріально-енергетичний обмін у біосфері

Рис. 1.2. Матеріально-енергетичний обмін у біосфері (А - автотрофи, Н - гетеротрофи, S - запаси органіки в екосистемах, Е - потік сонячної енергії, е - енергія органічних сполук, товстою суцільною стрілкою показано кругообіг речовин).

Всі функції живих організмів у біосфері (енергетичні, біогеохімічні, організаційні, водотрансформаційні, середовищні тощо) не можуть виконуватися організмами якогось одного виду, а лише їх складним комплексом. За В.І.Вернадським, біосфера Землі сформувалася з самого початку як складна система, з великою кількістю видів організмів, кожен з яких виконує свою роль у загальній системі. Тому в наступному розділі ми перейдемо до розгляду основних компонентів цієї системи - організмів, популяцій та екосистем.

Наступний розділ:

Природні ресурси

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія довкілля. Охорона природи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кругообіг речовин у біосфері“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Поняття географічної оболонки

  • Гідросфера

  • Біосфера

  • Властивості живої речовини

  • Кругообіг речовин у біосфері
  • Природні ресурси

  • Людське суспільство і середовище його існування

  • Уявлення давніх українців про природу

  • ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ

  • Рівні організації біологічних систем

  • Екологічні фактори і їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Абіотичні фактори

  • Повітря

  • Біотичні фактори

  • Екологія популяцій

  • Етологічна структура популяції

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Енергія і трофічні зв'язки в екосистемах

  • Характеристики екосистем

  • Класифікація екосистем

  • Основні біоми світу

  • Основні закони й постулати екології

  • В. Біогеохімічні закони В.Вернадського

  • Д. Спеціальні екологічні закони й правила

  • ВПЛИВ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ

  • Демографічні проблеми в Україні

  • Антропогенне забруднення довкілля

  • Радіоактивне забруднення

  • Шумове забруднення

  • Електромагнітне забруднення

  • Основні методи визначення забруднень

  • Енергетика і її вплив на довкілля

  • Атомна енергетика

  • Вітрові електростанції

  • Вплив людської діяльності на літосферу

  • Ґрунт як важливий ресурс і компонент біосфери

  • Вплив господарської діяльності на ґрунтовий покрив

  • Стан ґрунтового покриву України

  • Вплив діяльності людини на гідросферу

  • Органічні забруднення

  • Антропогенний вплив на води Світового океану

  • Світові проблеми прісної води

  • Забруднення природних вод України

  • Людина і атмосфера

  • Антропогенний вплив на живу природу

  • Лісові екосистеми та їх роль у біосфері й соціосфері

  • Поняття про біологічне різноманіття

  • Загальні проблеми збереження біорізноманіття

  • Проблеми по систематичних групах організмів

  • Проблеми за факторами антропогенного впливу

  • Сучасний стан біологічних ресурсів України

  • ОХОРОНА ПРИРОДИ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • Сільське господарство

  • Експлуатація біологічних ресурсів

  • Концепція сталого розвитку

  • Охорона природи як інтегральна наукова дисципліна

  • Раціональне землекористування

  • Рекультивація порушених земель

  • Охорона і раціональне використання водних ресурсів

  • Стічні води та способи їх очищення

  • Охорона повітряного середовища

  • Охорона живої природи

  • Червоні книги і списки рідкісних та зникаючих видів

  • Територіальна охорона природи

  • Система природно-заповідного фонду України

  • Правові аспекти охорони природи в Україні

  • Міжнародна співпраця в галузі охорони природи

  • ЛІТЕРАТУРА