Рівні організації біологічних систем

Екологія довкілля. Охорона природи

Природні системи складаються з величезної кількості різно організованих, взаємообумовлених і взаємозамінних компонентів, які об'єднані між собою безліччю прямих і зворотніх зв'язків.

Система - це сукупність структурних компонентів, між якими існує закономірний взаємозв'язок і взаємодія. Функція системи визначається як спосіб діяння системи та її структурних компонентів, спрямований на досягнення певного ефекту, або їх діяльність у процесі реалізації взаємозв'язків. За характером взаємодії з середовищем виділяють три види систем: відкриті - обмінюються з середовищем речовиною і енергією; закриті - обмінюються тільки енергією; ізольовані - не взаємодіють із середовищем.

Принцип ієрархічної організації систем полягає у тому, що будь-яка система представляє собою елемент системи більш високого рангу, і в свою чергу складається з елементів - підпорядкованих їй систем нижчого рангу.

Таким чином, світ живого організований у вигляді ланцюжка, що складається з ланок зростаючої складності. Ця послідовність починається з елементарних частинок, з яких складається атом, йде до молекул, клітин і поширюється до складних організмів і їх угруповань. Одиниці одного рівня організації є частинками, з яких утворюється наступний вищий рівень. Молекули, об'єднуючись, утворюють клітини, клітини утворюють тканини і органи, які в свою чергу утворюють багатоклітинний організм, організми утворюють надорганізмові системи: популяції, угруповання, екосистеми.

Кожен з рівнів організації має особливості, які лише частково можна пояснити, виходячи з особливостей нижчого рівня. Іншими словами, властивості цілого не дорівнюють сумі властивостей його частин. Ця закономірність відома як принцип емерджентності систем: при об'єднанні компонентів у більші функціональні одиниці виникають якісно нові (емерджентні) властивості, які неможливо передбачити, виходячи з властивостей компонентів. Отже, властивості системи певного рівня організації є сумою сукупних властивостей її компонентів і емерджентних властивостей, що виникають внаслідок взаємодії цих компонентів.

Життя як вища форма руху матерії реалізується в біологічних системах. Ознаки живого - подразливість, рухомість, ріст, розмноження, розвиток, спадковість, мінливість, обмін речовиною, енергією та інформацією - визначають властивості біологічних систем.

Біологічні системи - це системи, які складаються з живих компонентів. Біологічні системи включають:

• 1) живі організми і всі їх підсистеми;

• 2) всі системи, які є інтеграцією живих істот (популяції, види тощо);

• 3) всі системи, організаторами яких є живі організми, їх сукупності або жива речовина в цілому (екосистеми).

Загальними ознаками біологічних систем є перетворення енергії, обмін речовин, самоорганізація, самовідновлення і самозбереження. їх фундаментальні властивості - цілісність, динамічність і здатність до розвитку. Біологічні системи належать до відкритих систем - тобто обмінюються з середовищем речовиною і енергією, завдяки чому встановлюється єдність живого з середовищем.

Виділяють різноманітні рівні організації біосистем. Американський еколог Ю.Одум (1986) назвав послідовність цих рівнів "біологічним спектром" (рис.2.1). Екологія вивчає системи, розміщені в правій частині цього спектру, тобто системи від рівня організму і вище.

Спектр рівнів організації

Рис.2.1. Спектр рівнів організації (за Одумом)

Основні рівні організації біосистем

Рис.2.2. Основні рівні організації біосистем (за Голубцем)

За М. Голубцем (1982) основними рівнями організації біологічних систем є організмовий, популяційний, екосистемний (рис.2.2). У системах цих трьох рівнів організації відбуваються всі біотичні процеси: біохімічні, фізіологічні, біофізичні, біогеохімічні, біогеоценотичні тощо, які забезпечують існування живої речовини. Всі інші живі системи є підпорядкованими і неуніверсальними, це структурні ступені організації.

Організмовий рівень

Організми - це живі системи від одноклітинних до найвищих істот. Організми універсальні, самостійні, самовідтворювані й саморегульовані. їх найважливіша функція - розмноження. Підпорядкованими системами цього рівня є органи, тканини, клітини, органелли, макромолекули, гени, а також внутрішні системи організму (нервова, кровоносна, ендокринна тощо).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія довкілля. Охорона природи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рівні організації біологічних систем“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Поняття географічної оболонки

  • Гідросфера

  • Біосфера

  • Властивості живої речовини

  • Кругообіг речовин у біосфері

  • Природні ресурси

  • Людське суспільство і середовище його існування

  • Уявлення давніх українців про природу

  • ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ

  • Рівні організації біологічних систем
  • Екологічні фактори і їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Абіотичні фактори

  • Повітря

  • Біотичні фактори

  • Екологія популяцій

  • Етологічна структура популяції

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Енергія і трофічні зв'язки в екосистемах

  • Характеристики екосистем

  • Класифікація екосистем

  • Основні біоми світу

  • Основні закони й постулати екології

  • В. Біогеохімічні закони В.Вернадського

  • Д. Спеціальні екологічні закони й правила

  • ВПЛИВ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ

  • Демографічні проблеми в Україні

  • Антропогенне забруднення довкілля

  • Радіоактивне забруднення

  • Шумове забруднення

  • Електромагнітне забруднення

  • Основні методи визначення забруднень

  • Енергетика і її вплив на довкілля

  • Атомна енергетика

  • Вітрові електростанції

  • Вплив людської діяльності на літосферу

  • Ґрунт як важливий ресурс і компонент біосфери

  • Вплив господарської діяльності на ґрунтовий покрив

  • Стан ґрунтового покриву України

  • Вплив діяльності людини на гідросферу

  • Органічні забруднення

  • Антропогенний вплив на води Світового океану

  • Світові проблеми прісної води

  • Забруднення природних вод України

  • Людина і атмосфера

  • Антропогенний вплив на живу природу

  • Лісові екосистеми та їх роль у біосфері й соціосфері

  • Поняття про біологічне різноманіття

  • Загальні проблеми збереження біорізноманіття

  • Проблеми по систематичних групах організмів

  • Проблеми за факторами антропогенного впливу

  • Сучасний стан біологічних ресурсів України

  • ОХОРОНА ПРИРОДИ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • Сільське господарство

  • Експлуатація біологічних ресурсів

  • Концепція сталого розвитку

  • Охорона природи як інтегральна наукова дисципліна

  • Раціональне землекористування

  • Рекультивація порушених земель

  • Охорона і раціональне використання водних ресурсів

  • Стічні води та способи їх очищення

  • Охорона повітряного середовища

  • Охорона живої природи

  • Червоні книги і списки рідкісних та зникаючих видів

  • Територіальна охорона природи

  • Система природно-заповідного фонду України

  • Правові аспекти охорони природи в Україні

  • Міжнародна співпраця в галузі охорони природи

  • ЛІТЕРАТУРА