Важливим резервом охорони природи і одночасно перспективним напрямом отримання великого обсягу продукції тваринного й рослинного світу є всебічна екологізація використання "диких" біологічних ресурсів. І тепер, і в майбутньому в біосфері будуть існувати значні площі територій і акваторій, на яких людина зможе експлуатувати живі природні ресурси, що відновлюються природним шляхом. З природоохоронних позицій важливою є та обставина, що організація сталого, ощадливого використання природно відновлюваних біологічних ресурсів послужить одночасно і методом надійної охорони більшості великих тварин, збереження котрих у природі пов'язане з найбільшими труднощами.
Розглянемо коротко два найважливіші напрямки такої екологізації - перехід від промислу до господарства і розширення спектру одомашнених та окультурених форм організмів.
Перехід від промислу до господарства стосовно все більшого числа об'єктів тваринного і рослинного світу, грибів та мікроорганізмів дозволив би вдало поєднати отримання всезростаючої кількості високоякісних і різноманітних продуктів природного походження з завданнями надійної охорони максимального числа господарських цінних видів. Такий перехід сприяв би реалізації вимоги розширеного відтворення при експлуатації живих природних ресурсів. Принаймні для десятків видів великих ссавців і птахів, плазунів, земноводних, риб, кількох тисяч видів рослин він буде запорукою їх надійної охорони.
Одомашнення і окультурення практикуються зараз у відношенні приблизно кількох сотень видів тварин і кількох тисяч видів рослин. Використовуючи лише окремі види домашніх тварин і культурних рослин, людина ніби згорнула природний спектр різноманітності потенційно корисних для неї форм живої природи. Завдання полягає в тому, щоби його знову розширити. Це необхідно для довгострокових інтересів сталого розвитку людства і для збереження різноманіття форм збереження живої матерії.
Стосовно рослинного світу перспективним є окультурення все більшої кількості різноманітних технічних, харчових, лікарських, декоративних видів, створення і розширення лісових плантацій з метою отримання деревини та інших лісоматеріалів. В сучасному світі широко розповсюджується фермерське розведення диких копитних (наприклад, антилоп у Африці), птахів (страусів, диких індиків, куріпок та ін.), плазунів, аквакультура молюсків, риб. На спеціальних фермах розводяться десятки видів декоративних метеликів - внаслідок величезного попиту на них на світовому ринку.
Розведення в неволі з господарськими й естетичними цілями рідкісних видів тварин і рослин дає безпосередню вигоду. Це вселяє впевненість, що такі види, входячи в багатоманітне господарство людини, тим самим будуть урятовані від знищення. Як би згодом не зменшувалася їх чисельність у природі, їм не буде загрожувати небезпека вимирання, а їхній основний генофонд буде збережено. З іншого боку, штучне розведення великої кількості економічно цінних видів рослин і тварин сприятиме задоволенню попиту на них за рахунок ферм і плантацій, а не за рахунок їхніх ресурсів у дикій природі.
Економіка
Економічні стимули були й залишаються одними з найважливіших у розвитку суспільства, тому виникає завдання їх оптимального використання у вирішенні насущних проблем охорони й раціонального використання тваринного і рослинного світу, а також середовища мешкання живих організмів.
Підприємства і галузі суспільного виробництва повинні вирішувати виробничі завдання, враховуючи всі можливі втрати, пов'язані з руйнуванням природного середовища. Для цього необхідні такі критерії якості довкілля, які б відповідали принципу сталого розвитку економіки і суспільства. Головні екологічні критерії якості довкілля за відношенням до людини і живої природи такі:
• o Збереження екологічної рівноваги (на певному просторі, у певному регіоні, нарешті, загалом у біосфері)
• o Збереження всього видового різноманіття рослин і тварин (оскільки втрачений вид принципово не може бути відтворено)
На основі цих принципів формулюються практичні вимоги до екологізації економіки:
• 1) визначення абсолютних і відносних цінностей в охороні природи,
• 2) екологізація вартісної оцінки промислової і сільськогосподарської продукції,
• 3) адекватна оцінка впливу забруднень відходами виробництва на природні екосистеми і людину.
Виходячи з першої вимоги, для визначення економічної доцільності і пріоритету заходів з охорони конкретного виду необхідно комплексно врахувати його координати по таких осях виміру:
• ступінь рідкісності (поширеності) в даний момент,
• тенденції змін чисельності (зниження, зростання, стабільність),
• ступінь ендемічності на території, підпорядкованій адміністративним органам того рівня, на якому визначається природоохоронний статус,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія довкілля. Охорона природи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експлуатація біологічних ресурсів“ на сторінці 1. Приємного читання.
