Загальні проблеми збереження біорізноманіття

Екологія довкілля. Охорона природи

• 1. Проблема вирубування гірських лісів, яке призводить до втрати місць мешкання гірських видів рослин і тварин та різкого посилення водної ерозії. У зімкнутих гірських широколистяних і мішаних лісах практично відсутній поверхневий стік, оскільки частина опадів випаровується (транспірується) їх наметом, а частина переводиться в ґрунтові води. Після вирубування лісу ця водотрансформаційна функція різко зменшується, що в умовах значної крутизни схилів, великої кількості опадів і тонкого родючого шару гірських ґрунтів часто призводить до оголення материнських порід, на яких рослинний покрив відновлюється дуже повільно.

• 2. Проблема перевипасання: збільшення поголів'я худоби, яке спостерігається у багатьох гірських країнах, призводить до деградації високогірних лук, які перетворюються в пустища із збідненим складом біоти.

• 3. Проблема руйнування і порушення екосистем у зв'язку з будівництвом гребель та водосховищ, розробкою корисних копалин та іншими видами інженерно-технічної та промислової діяльності.

• 4. Проблема руйнування екосистем у зв'язку з посиленим рекреаційним навантаженням: різноманітність і мальовничість ландшафтів, можливість цілорічного заняття спортом приваблюють в гори величезну кількість людей. Можна без перебільшення сказати, що жива природа гір знаходиться під загрозою більше ніж біота більшості інших природних зон. Тим часом, усі наведені вище проблеми антропогенних впливів на гірські екосистеми характерні для Українських Карпат і Гірського Криму, де зосереджено 60-80% всього біорізноманіття країни і найвища частка під загрозою, реліктових та ендемічних видів рослин і тварин.

Всередині біомів суші особливе місце займають екосистеми прісних вод, пов'язані з болотами, річками й озерами. Болота - це території із надмірним зволоженням, через яке розвиток звичайної зональної рослинності стає неможливим. Для них характерні дуже своєрідні гігрофільні флора і фауна з великою кількістю рідкісних, зникаючих та реліктових видів. Ще одна особливість - значна ізольованість болотних масивів. У результаті діяльності людини відбувається різке скорочення площі боліт - в основному через осушення з метою подальшого сільсько- і лісогосподарського використання і добування торфу, пожежі, еутрофікацію (надудобрення) внаслідок забруднення вод добривами та органічними відходами.

Проблеми охорони живої природи прісноводних водойм пов'язані перш за все з механічними (гідротехнічні споруди, надмірне водоспоживання, регулювання стоку) і фізико-хімічними (забруднення водойм) впливами. Обидва ці фактори призводять до значних змін у структурі й функціонуванні водних екосистем, зникненню з них багатьох видів аж до повного руйнування і заміщення екосистемами з домінуванням синьо-зелених водоростей (ціанобактерій). Такі угруповання нагадують найдревніші екосистеми, що існували на Землі сотні мільйонів років тому.

Існування життя на Землі тісно пов'язане з нормальним функціонуванням величезної екосистеми Світового океану. Океан один з двох головних виробників вільного кисню атмосфери (другий - ліси) і стабілізатор вмісту в ній водної пари та вуглекислого газу, він впливає на розподіл тепла і опадів на всій земній поверхні. Крім цієї глобальної екологічної ролі, океан є необхідним джерелом харчових продуктів для людини, даючи коло 10-20% харчового білку, мільйони тон високоякісних кормів і добрив.

Що стосується біоти екосистем Світового океану, то тут провідними негативними антропогенними факторами є перепромисел морепродуктів (риб, безхребетних, водоростей, морських ссавців) і забруднення вод важкими металами, органічними й неорганічними сполуками, стічними водами, нафтопродуктами, радіонуклідами.

У 70-х роках XX ст. сукупний вилов морепродуктів стабілізувався на рівні коло 70 млн. т в рік, що вже близький або навіть перевищує рівень стабільного промислу (60-90 млн. т). При промислі в океані відбувається практично безповоротне вилучення біопродукції, що в свою чергу викликає зниження стійкості екосистеми Світового океану загалом.

Ще гірші наслідки мають забруднення, які вже призвели до поширення зон "бентичної пустелі" (простору на дні, позбавленого будь-якого життя взагалі) у Балтійському морі, ураження морських риб і ссавців, випадків масового цвітіння води коло берегів, появу катастрофічних "червоних припливів" - розмноження мікроскопічних джгутикових, що викликають масову загибель усього живого на великих акваторіях.

В сучасному океані особливо тривожним став стан деяких морських ссавців, молюсків, коралових поліпів (і пов'язаних з ними унікальних екосистем коралових рифів), а також прибережних і берегових екосистем, в тому числі естуаріїв і мангрових заростей.

Одними з найгостріших виявилися проблеми охорони живої природи островів Світового океану. Головна особливість острівних екосистем полягає у високому ступені ендемізму острівної біоти і значній вразливості цих екосистем. Наприклад, на Гавайських островах 90% квіткових рослин, 65% папоротей і 99% комах - ендеми. Однією з головних причин вимирання багатьох видів острівної флори і фауни виявилось неконтрольоване розмноження навмисне або випадково завезених домашніх і синантропних тварин та культурних рослин. До найбільш небезпечних відносяться кози, свині, кішки, собаки, кролики, різні види щурів. До негативних антропогенних впливів слід додати значне посилення рекреаційного пресу, особливо в тропіках і субтропіках. Наслідками всіх негативних антропогенних впливів стали загрозливі темпи збіднення біорізноманіття і руйнування крихких острівних екосистем.

Всі численні наведені вище проблеми антропогенних впливів на біоту різноманітних екосистем можна звести до двох загальних:

• 1. Відбувається повсюдна швидка антропогенна трансформація природних екосистем (табл. 3.13), які перетворюються спочатку в напівприродні, а потім і в антропогенні екологічні комплекси (сільськогосподарські угіддя, урбанізовані території тощо). В ході цього процесу знижується біорізноманіття (що означає незворотну втрату генофонду) і розриваються біотичні зв'язки між компонентами екосистем, що в свою чергу призводить до різкого зниження їх здатності до підтримання гомеостазу (внутрішньої рівноваги), саморегуляції і самовідновлення. Ці зміни прослідковуються при всіх без винятку формах господарської діяльності людини, що охоплюють природні екосистеми.

• 2. Захист усіх природних екосистем і типів ландшафтів заповідними територіями виявляється вкрай недостатнім як у територіальному, так і в функціональному плані. Кількість, площа і розподіл природоохоронних територій залишають бажати кращого як у світовому масштабі, так і по окремих континентах і окремих підрозділах біосфери. З іншого боку, навіть існуючі заповідні об'єкти з різних причин нездатні забезпечити ефективну охорону живої природи у власних межах.

Шляхи, методи і перспективи охорони природних екосистем будуть докладніше розглянуті в розділі 4.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія довкілля. Охорона природи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні проблеми збереження біорізноманіття“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Поняття географічної оболонки

  • Гідросфера

  • Біосфера

  • Властивості живої речовини

  • Кругообіг речовин у біосфері

  • Природні ресурси

  • Людське суспільство і середовище його існування

  • Уявлення давніх українців про природу

  • ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ

  • Рівні організації біологічних систем

  • Екологічні фактори і їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Абіотичні фактори

  • Повітря

  • Біотичні фактори

  • Екологія популяцій

  • Етологічна структура популяції

  • Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Енергія і трофічні зв'язки в екосистемах

  • Характеристики екосистем

  • Класифікація екосистем

  • Основні біоми світу

  • Основні закони й постулати екології

  • В. Біогеохімічні закони В.Вернадського

  • Д. Спеціальні екологічні закони й правила

  • ВПЛИВ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ

  • Демографічні проблеми в Україні

  • Антропогенне забруднення довкілля

  • Радіоактивне забруднення

  • Шумове забруднення

  • Електромагнітне забруднення

  • Основні методи визначення забруднень

  • Енергетика і її вплив на довкілля

  • Атомна енергетика

  • Вітрові електростанції

  • Вплив людської діяльності на літосферу

  • Ґрунт як важливий ресурс і компонент біосфери

  • Вплив господарської діяльності на ґрунтовий покрив

  • Стан ґрунтового покриву України

  • Вплив діяльності людини на гідросферу

  • Органічні забруднення

  • Антропогенний вплив на води Світового океану

  • Світові проблеми прісної води

  • Забруднення природних вод України

  • Людина і атмосфера

  • Антропогенний вплив на живу природу

  • Лісові екосистеми та їх роль у біосфері й соціосфері

  • Поняття про біологічне різноманіття

  • Загальні проблеми збереження біорізноманіття
  • Проблеми по систематичних групах організмів

  • Проблеми за факторами антропогенного впливу

  • Сучасний стан біологічних ресурсів України

  • ОХОРОНА ПРИРОДИ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • Сільське господарство

  • Експлуатація біологічних ресурсів

  • Концепція сталого розвитку

  • Охорона природи як інтегральна наукова дисципліна

  • Раціональне землекористування

  • Рекультивація порушених земель

  • Охорона і раціональне використання водних ресурсів

  • Стічні води та способи їх очищення

  • Охорона повітряного середовища

  • Охорона живої природи

  • Червоні книги і списки рідкісних та зникаючих видів

  • Територіальна охорона природи

  • Система природно-заповідного фонду України

  • Правові аспекти охорони природи в Україні

  • Міжнародна співпраця в галузі охорони природи

  • ЛІТЕРАТУРА