НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ТВАРИН ВІД ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ

Екологічна етика

Таким чином, міжнародні акти містять чимало аспектів охорони тварин: захист біорізноманіття, захист тварини як об'єкта власності людини, гарантування права людини на безпечне довкілля тощо, однак для тематики цього навчального курсу найбільший інтерес становить захист тварин від жорстокого поводження як законний інтерес людини до дотримання моральності суспільства. Перші спроби запобігти стражданням тварин спостерігаються на міжнародному рівні приблизно з середини XX ст. Так, у Міжнародній конвенції про захист птахів 1950 р.[22], зокрема, заборонялися не лише способи масового вилову й знищення птахів, але й способи, що призводять до "зайвої жорстокості", а Резолюцією № 5 про гуманне вбивство живих морських ресурсів, ухваленою першою Женевською конференцією ООН з питань морського права, державам-учасницям було рекомендовано передбачати такі методи вилову та забою морських тварин, зокрема китів і тюленів, що позбавили б останніх від страждань найбільшою мірою[23].

Однак найближче підійшла до правового регулювання питань захисту домашніх тварин, впровадження і захисту концепції "благополуччя тварин" та її ефективного застосування Рада Європи – організація, визначальною метою якої є захист прав людини. Першими ефективними кроками Ради Європи у цьому напрямі стали згадані вище Європейська конвенція про захист тварин під час міжнародного перевезення, Європейська конвенція про захист сільськогосподарських тварин та Європейська конвенція про захист тварин, призначених на забій. Розглянемо їх докладніше.

Положення Європейської конвенції про захист тварин під час міжнародного перевезення передбачають такі ключові заборони для забезпечення належного добробуту тварин:

• перед завантаженням для міжнародного перевезення тварини оглядаються уповноваженим співробітником ветеринарної служби країни-експортера, який засвідчує, що вони придатні для перевезення; тварини, які народили протягом попередніх 48 годин або мають народити під час перевезення, є непридатними для останнього;

• тваринам надається достатній за об'ємом для їхнього біологічного виду простір та вентиляція, а також захист від несприятливих погодних умов і різких відмінностей у кліматичних умовах;

• тварини не можуть бути залишені без води та їжі понад 24 години;

• тваринам, що захворіли або отримали ушкодження під час перевезення, якомога скоріше надається ветеринарна допомога а, за необхідності, вони забиваються у спосіб, що виключає надмірні страждання.

Європейська конвенція про захист с.-г. тварин стала першим спеціальним актом у сфері захисту тварин, використовуваних у с.-г. цілях. У цьому документі вперше встановлювалися вимоги щодо забезпечення для кожного виду звірів відповідного харчування, пиття, догляду з урахуванням їхнього виду і ступеня їх розвитку, адаптації і приручення. Також положення Конвенції передбачають обмеження свободи пересування тварини з урахуванням її виду і виключенням непотрібних страждань або травм. Працівники фермерських господарств мають контролювати освітлення, температуру, вологість, циркуляцію повітря та інші умови навколишнього середовища з урахуванням фізіологічних особливостей виду та етології потреб кожної тварини.

Досить тривалий час поза правовим захистом знаходилися тварини, що потерпали від лабораторних досліджень, зазнаючи жорстоких і невиправданих страждань від рук допитливого "старшого брата" – людини. Початок формуванню міжнародних стандартів поводження з тваринами у процесі проведення експериментів було покладено 20 січня 1971 року ухваленням Рекомендації Консультативної Асамблеї Ради Європи № 621 про проблеми, що виникають у зв'язку з використанням живих тварин в експериментальних або промислових цілях[24], в якій, зокрема, було запропоновано "розроблення міжнародного договору, який міститиме перелік умов та наукових підстав, за якими можуть бути дозволені експерименти на живих тваринах". При розробці проекту майбутньої конвенції спеціалізований орган Ради Європи – Комітет експертів із захисту тварин, співпрацював із спостерігачами з США та Комісією Європейських співтовариств, а також залучив низку представників неурядових організацій. Комітет Міністрів 31 травня 1985 року ухвалив текст Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей, яка 18 березня 1986 року була відкрита для підписання.

Сьогодні цією Конвенцією передбачені такі принципи захисту хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей:

• тварини для експериментів повинні відбиратися на підставі чітко встановлених критеріїв;

• тварини підлягають догляду, і їх страждань, наскільки це можливо, потрібно уникати;

• методи загальної або місцевої анестезії чи інші методи, призначені для максимально можливого усунення довготривалих пошкоджень, болю, страждань або тривоги, застосовуються в кожній процедурі і протягом усього часу експерименту;

• після закінчення будь-якої процедури приймається рішення про збереження тварини в живих або її умертвіння гуманним методом;

• установи-користувачі повинні мати у своєму розпорядженні приміщення та обладнання, яке відповідає видам тварин і використовуваним процедурам, а їх проектна розробка, будівництво та організація діяльності мають дозволяти найефективніше проводити процедури таким чином, щоб отримувати відповідні результати при найменшій кількості використаних тварин із заподіянням їм найменших довготривалих пошкоджень, болю, страждань або тривоги;

• особи, які здійснюють процедури або беруть у них участь, а також особи, які здійснюють догляд за тваринами, що використовуються у процедурах, включаючи контроль, повинні мати відповідну освітню та професійну підготовку.

Європейська конвенція про захист домашніх тварин, ухвалена у 1987 році, становить значний інтерес для дослідників екологічної етики, з одного боку, як перший детально регламентований документ, присвячений гарантіям добробуту не окремих вразливих або економічно цінних тварин, а тварин-компаньйонів, людські знущання з яких найчастіше залишаються латентними; з іншого боку, як документ, у якому безпосередньо говориться про цінність життя та благополуччя кожної тварини. Україна стала 23-ю державою, що підписала і ратифікувала цю Конвенцію.

Європейська конвенція про захист домашніх тварин складається з преамбули, основних положень (ст.ст. 1-14) та оперативних положень (ст.ст. 15-23). У преамбулі вказано цілі і мотиви укладання Конвенції, які можна поділити на три групи:

• моральні зобов'язання людини;

• інтереси людини, які ставляться під загрозу через збільшення популяції домашніх тварин і відсутність норм їх утримання;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна етика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ТВАРИН ВІД ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.