О. Пластів – “Дзвіночки і ромашки”, “Перший сніг”;
І. Шишкін – “Ранок у сосновому лісі”, “Береза і горобина”, “Зима” та ін.;
М. Чюрленіс – цикл “Пори року”;
О. Куїнджі – “Березовий гай”, “Ніч на Дніпрі”.
Використання поетичних мініатюр, музичних і художніх творів дозволяє побудувати бесіду як захоплюючу, уявну в кімнаті, мандрівку у світ природи, як у комору нескінченних таємниць, загадок і відкриттів...
До підготовки до майбутньої бесіди необхідно залучати і дошкільників, і школярів. Для цього існує чимало способів: використати настінний стенд зі змінною інформацією на теми бесіди; “Куточок юного еколога"; виставку – "Земля – наш спільний дім”, “Захистимо природу!” і т. д. На стендах і в тематичних куточках можна виставляти списки і книги для читання; перелік запитань для “Чомучок”; малюнки і твори дітей.
Тематичні малюнки “Природа просить допомоги”, “Наша дружба з природою”, “Краса природи”, “Земля – наш спільний дім", запропоновані у змісті бесід, можуть бути замінені або розширені новою тематикою.
Проведення бесіди можуть випереджати екскурсії або прогулянки в природу, практична діяльність дітей із розчищення джерельця, берега річки або ставка, посадка саджанців і догляд за ними, благоустрій подвір'я, збір плодів і насіння для підгодівлі птахів узимку, виготовлення годівниць, годівля птахів і т.ін.
Така підготовча робота створює можливості для особистісної зацікавленості кожного учня в її проведенні. Ця зацікавленість посилиться, якщо діти до призначеного терміну вивчають вірш, інсценівку зроблять ігрову символіку для гри-драматизації, герої якої – об'єкти природи і людина.
На етапі проведення бесіди активна роль належить ведучому (учителеві, вихователеві, лісникові, лікареві). Головне, про що він повинен пам'ятати – не примушувати учасників відповідати на запитання, натомість ненав'язливо залучати їх до обговорення проблеми, стимулювати допитливість, викликати здивування, спонукати до зацікавлення й проявів адекватного емоційного ставлення до тих або інших учинків героїв, своїх однолітків або своїх власних: радість, співчуття, обурення тощо.
Кожен педагог усвідомлює, що після проведення тематичних бесід з екології, робота з формування екологічної культури своїх вихованців не завершується. По-перше, слід здійснювати постійний (краще непомітний) контроль за поведінкою і справами дітей, щоб переконатися, як змінилося (і чи змінилося) їхнє ставлення до природних мешканців, а також їхні знання, емоційні стосунки, вчинки; по-друге, надалі прагнути і намагатися продовжувати розпочату роботу в потрібному напрямі без зупинки – відзеркалювати її на стендах, виставках, на зборах із батьками вихованців і т. ін.
Розділ 1. Ключі до природи
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Еко-око: дошкільник пізнає світ природи» автора Лисенко Н.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Взаємозв'язки організму з місцем свого буття (існування)“ на сторінці 3. Приємного читання.
