Розділ «5.2. Екологічне право»

Закон регламентує повноваження Рад народних депутатів, органів управління та громадських об'єднань у галузі охорони НПС.

З метою забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан НПС, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень Закон передбачає створення системи державного моніторингу НПС.

Природні ресурси України відносяться до загальнодержавних або місцевих. До природних ресурсів загальнодержавного значення належать:

- територіальні та внутрішні морські води;

- природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;

- атмосферне повітря;

- підземні води;

- поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області;

- лісові ресурси державного значення;

- природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також інші об'єкти тваринного світу у межах територіальних і внутрішніх морських вод, водойм, розташованих на території більш ніж однієї області, державних мисливських угідь, лісів державного значення, а також види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України;

- корисні копалини, за винятком загальнопоширених.

Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (1992 р.) спрямований на збереження сприятливого стану атмосферного повітря (АП), його відновлення і поліпшення для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, а також відвернення шкідливого впливу на НПС. Він визначає правові й організаційні основи та екологічні вимоги у галузі охорони та використання АП.

У галузі охорони АП встановлюються:

- нормативи екологічної безпеки АП (гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин у АП для людей і об'єктів НПС та гранично допустимі рівні (ГДР) акустичного і електровпливу на АП для людей і об'єктів НПС);

- нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) забруднюючих речовин у АП і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарними джерелами;

- граничні нормативи утворення забруднюючих речовин, що відводяться у АП при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів;

- нормативи використання АП як сировини основного виробничого призначення;

- нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел та шкідливого впливу їх фізичних факторів.

Викиди забруднюючих речовин у АП стаціонарними джерелами можуть здійснюватись тільки за дозволами, які видаються органами Міністерства охорони НПС.

Для забезпечення охорони та ефективного використання АП впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають: