Розділ 12 СУЧАСНИЙ СТАН І МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

до 2003 р., тис. га*164

*164: {Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. — К., 2003. — С. 57.}

Закінчення табл. 12.3

Примітка: * - фактична площа ПЗФ України (без урахування площ тих об'єктів ПЗФ, території яких входять до складу територій інших об'єктів ПЗФ).

Найменша (до 1 %) площа у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Харківській областях, найбільша (11-15 %) — у Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій областях, м. Києві, а в м. Севастополі становить майже ЗО %. У Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Черкаській областях та Автономній Республіці Крим заповідні території займають 2-4 %, у Волинській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій та Чернігівській областях — 6-9 % *165.

*165: {Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. — К., 2003. — С. 57.}

Серед показників сталого розвитку держави щодо природно-заповідної мережі розрізняють такі:

— загальна площа природно-заповідних територій в абсолютній та відносній кількостях ("відсоток заповідності"), що становить екологічний каркас держави;

— якісний (категорійний) склад природно-заповідних територій. Значну роль в інтеграції природно-заповідної мережі в господарство відіграють поліфункціональні території;

— наявність планів перспективного розвитку заповідної мережі держави;

— наявність мережі міждержавних природно-заповідних територій, що в Європі з'єднують заповідні мережі різних країн, створюють основу для спільних досліджень.

За першим показником нині Україна має не дуже великий відсоток заповідності — лише 4,5 %, але темпи його зростання цілком задовільні. За другим показником Україна, зберігаючи мережу заповідників, успішно формує мережу поліфункціональних значних за площею територій, насамперед, національних і регіональних ландшафтних парків. Площа національних парків України на сьогодні перевищує площу її 17 заповідників. Також зростає мережа місцевих і регіональних ландшафтних парків.

Щодо третього показника, Україна має затверджену в 1994 р. програму перспективного розвитку її заповідної справи. Цей документ спрямований на збільшення кількості територій та частки поліфункціональних територій.

З метою виконання положень Загальнодержавної програми формування національної екомережі України на 2000—2015 pp. здійснюються такі роботи щодо створення нових територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення:

— Ічнянського національного природного парку (Чернігівська обл.), розширення території Луганського природного заповідника;

— національного природного парку "Гомільшанські ліси" (Харківська обл.), національного природного парку "Галицький" (Івано-Франківська обл.);

— Мезинського національного природного парку (Чернігівська обл.), національного природного парку "Великий Луг" (Запорізька обл.).

Особливої уваги заслуговує четвертий показник — формування в Україні мережі міждержавних природно-заповідних територій. У 65 країнах світу існує понад 100 таких територій, в Європі їх більше 50. Це дуже актуально для України, оскільки чимало її природно-заповідних територій продовжуються на територіях держав, що межують з нею, наприклад, Східні Карпати, Розточчя, Українське Полісся, відроги Середньоросійської височини. Перший такий об'єкт вже створений у Східних Карпатах — масив Стужиця площею майже 15 тис. га, який увійшов до складу першої в Центральній Європі трилатеральної міждержавної території — українсько-польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати".

Шацький національний природний парк — основа української ділянки потенційного українсько-польського заповідника "Західне Полісся". Перспективним є створення на р. Десна українсько-російського біосферного заповідника з умовною назвою "Брянсько-Старогутські ліси".

Отже, Україна потребує збільшення площі природно-заповідних територій та об'єктів, що повинно сприяти встановленню геоекологічної рівноваги на всій її території. Заповідними мають стати*166: