*172: {Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. — К., 2003. — С. 59.}
№ з/п | Назва | Підпорядкування | Рік створення | Загальна площа, га | Площа земель, які перебувають у постійному користуванні, га | |
Біосферні заповідники | ||||||
1 | Асканія-Нова | УААН | 1985 | 33 307,6 | 11 312,2 | |
2 | Чорноморський | НАНУ | 1985 | 89 129,0 | 70 509,0 | |
3 | Карпатський | Мінекоресурсів | 1993 | 53 630,0 | 31 977,0 | |
4 | Дунайський | НАНУ | 1998 | 46 402,9 | 22 662,0 | |
Природні заповідники | ||||||
1 | Кримський | Державне управління справами | 1923 | 44 175,5 | 44175,5 | |
2 | Канівський | Національний університет імені Тараса Шевченка | 1923 | 2 049,3 | 2 049,3 | |
3 | Український степовий | НАНУ | 1961 | 2 768,4 | 2 768,4 | |
4 | Луганський | НАНУ | 1968 | 1 575,5 | 1 575,5 | |
5 | Поліський | Держкомлісгосп | 1968 | 20 104,0 | 20 104,0 | |
6 | Ялтинський гірсько-лісовий | Держкомлісгосп | 1973 | 14 523,0 | 14 523,0 | |
7 | Мис Мартьян | УААН | 1973 | 240,0 | 240,0 | |
8 | Карадазький | НАНУ | 1979 | 2 855,2 | 2 855,2 | |
9 | Розточчя | Міносвіти | 1984 | 2 084,5 | 2 084,5 | |
10 | Медобори | Держкомлісгосп | 1990 | 10 516,7 | 10 516,7 | |
11 | Дніпровсько-Орільський | Держкомлісгосп | 1990 | 3 766,2 | 3 766,2 | |
12 | Єланецький степ | Мінекоресурсів | 1996 | 1 675,7 | 1675,7 | |
13 | Горгани | Мінекоресурсів | 1996 | 5 344,2 | 5 344,2 | |
14 | Казантипський | Мінекоресурсів | 1998 | 450,1 | 450,1 | |
15 | Опуцький | Мінекоресурсів | 1998 | 1592,3 | 1 592,3 | |
16 | Рівненський | Держкомлісгосп | 1999 | 47 046,8 | 47 046,8 | |
17 | Черемський | Держкомлісгосп | 2001 | 2 975,7 | 2 975,7 | |
Національні природні парки | ||||||
1 | Карпатський | Мінекоресурсів | 1980 | 50 303,0 | 38 591,0 | |
2 | Шацький | Держкомлісгосп | 1983 | 48 977,0 | 18 810,0 | |
3 | Синевир | Мінекоресурсів | 1989 | 40 400,0 | 27 208,0 | |
4 | Азово-Сиваський | Державне управління справами | 1993 | 52 154,0 | 52 154,0 | |
Закінчення табл. 12.5 а)
№ з/п | Назва | Підпорядкування | Рік створення | Загальна площа, га | Площа земель, які перебувають у постійному користуванні, га | |
5 | Вижницький | Мінекоресурсів | 1995 | 7 928,4 | 7 013,4 | |
6 | Подільські Товтри | Мінекоресурсів | 1996 | 26 1316,0 | 3 015,0 | |
7 | Святі Гори | Мінекоресурсів | 1997 | 40 589,0 | 11 878,0 | |
8 | Яворівський | Мінекоресурсів | 1998 | 7 078,6 | 2 885,5 | |
9 | Сколівські Бескиди | Держкомлісгосп | 1999 | 35 684,0 | 24 702,0 | |
10 | Деснянсько-Старогутський | Мінекоресурсів | 1999 | 16 215,1 | 7 272,6 | |
11 | Ужанський | Мінекоресурсів | 1999 | 39 159,3 | 14 904,6 | |
12 | Гуцульщина | Мінекоресурсів | 2002 | 32 271,0 | 7 606,0 | |
Таблиця 12.5 б) Перспективи формування національної екомережі України*173
*173: {Закон України "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 роки" від 21 вересня 2000 р. № 1989-Ш // Урядовий кур'єр. — 2000. — 8 листопада. — № 207. — Дод. 6. — С. 19.}
Об'єкт ПЗФ | Площа, тис. га | Термін виконання |
Національні природні парки | ||
Приазовський | 20 | 2000—2002 |
Меотида | 15 | 2000—2002 |
Сиваський | 195 | 2000—2002 |
Прип'ять-Стохід | 50 | 2000—2002 |
Свидовецький | 15 | 2001—2003 |
Галицький | 14 | 2001—2003 |
Переяслав-Хмельницький | 10 | 2001—2003 |
Гуцульщина | 50 | 2001—2003 |
Дністровський каньйон | 10 | 2002—2004 |
Джарилгач | 10 | 2002—2004 |
Тростянецько-Ворсклянський | 40 | 2002—2004 |
Сіверсько- Донецький | 20 | 2003—2005 |
Гранітно-степове Побужжя | 5 | 2003—2005 |
Великий Луг | 40 | 2003—2005 |
Нижньосульський | 17 | 2004—2006 |
Центрально-Подільський | 15 | 2004—2006 |
Самарський бір | 20 | 2005—2007 |
Передкарпатський | 20 | 2005—2007 |
Диканьківський | 15 | 2006—2008 |
Слобожанський | 10 | 2006—2008 |
Кінбурнська коса | 10 | 2007—2009 |
Трахтемирівський | 10 | 2008—2009 |
Нижньодніпровський | 50 | 2009—2011 |
Закінчення табл. 12.5 б)
Об'єкт ПЗФ | Площа, тис. га | Термів виконання | ||
Кримський | 25 | 2010—1012 | ||
Савранський ліс | 10 | 2011—2013 | ||
Чатир-Даг | 5 | 2012—2014 | ||
Саки | 10 | 2013—2015 | ||
Велике філофорне поле Зернова | 100 | 2013—2015 | ||
Мале філофорне поле | 30 | 2013—2015 | ||
Біосферні заповідники | ||||
Західне Полісся | 40 | 2000—2002 | ||
Східні Карпати | 50 | 2000—2002 | ||
Кримський | 40 | 2001—2003 | ||
Розточанський | 25 | 2012—2015 | ||
Поліський | 50 | 2004—2006 | ||
Український лісостеповий | 50 | 2010—2012 | ||
Донецький кряж | 20 | 2012—2015 | ||
Україна здійснює активну діяльність у формуванні Пан'європейської екологічної мережі, яка є одним із головних елементів Пан'європейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (Софія, 1995). Ця діяльність поєднується з виконанням міжнародних конвенцій та угод світового, європейського і регіонального рівнів. Внесок України у Пан'європейську екомережу оцінюють, враховуючи її участь у формуванні таких об'єктів:
— Світова мережа біосферних резерватів;
— Рамсарський перелік водно-болотних угідь;
— Смарагдова мережа Європи (Бернська конвенція);
— Мережа територій, нагороджених Європейським дипломом;
— Міждержавні угоди щодо збереження видів тварин, які мігрують;
— Мережа транскордонних територій охорони природи та сталого розвитку, а також транскордонних екологічних коридорів.
До складу Світової мережі біосферних заповідників входять шість об'єктів України: біосферні заповідники "Асканія-Нова", "Чорноморський", "Дунайський", "Карпатський", а також Ужанський національний природний парк із Надсянським регіональним ландшафтним парком у складі українсько-польсько-словацького біосферного заповідника "Східні Карпати", Шацький національний природний парк. До речі, Шацький національний природний парк — основа української ділянки потенційного українсько-польського заповідника "Західне Полісся" (матеріали представлено на розгляд ЮНЕСКО). Завершується підготовка матеріалів щодо створення української ділянки українсько-російського біосферного заповідника на р. Десні з умовною назвою "Брянсько-Старогутські ліси".
У 1991 р. Європейським Союзом була розроблена програма TACIS (Технічне сприяння співдружності Незалежних Держав) для 12 нових незалежних держав (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна) з метою сприяння розвитку гармонійних економічних і політичних відносин між Євросоюзом і цими країнами-партнерами. До основних пріоритетів TACIS належить фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища.
Мета програми полягає у підтримці зусиль країн-партнерів щодо створення суспільств, які ґрунтуються на політичних свободах і економічному процвітанні. З цією метою TACIS надає субсидії (безвідплатне фінансування) для передачі ноу-хау, підтримуючи процес переходу до ринкової економіки і демократичного суспільства.
У тісній взаємодії з країнами-партнерами TACIS визначає, яким чином мають витрачатися кошти. Це дає TACIS можливість здійснювати фінансування відповідно до політики реформ і першочергових завдань кожної конкретної країни. У контексті ширших міжнародних зусиль TACIS працює також з іншими донорами і міжнародними організаціями.
TACIS передає ноу-хау державних і приватних організацій найширшого спектра, що дає змогу поєднувати досвід ринкової економіки і демократії з професійними навичками і знаннями населення на місцях. Ноу-хау передається у формі консультативного сприяння в питаннях політики шляхом направлення груп експертів, проведення експертних досліджень і професійної підготовки, створення і реформування правової і нормативної баз, інститутів і організацій, а також встановлення партнерських відносин, розвитку міжнародних структур, сприяння процесу поріднення і проведення пілотних проектів. TACIS відіграє також роль каталізатора, відкриваючи доступ до коштів основних кредиторів і інвесторів завдяки проведенню передінвестиційних досліджень і техніко-економічних обґрунтувань.
TACIS сприяє розумінню і належному оцінюванню демократії і соціально-економічної системи, орієнтованої на ринок, шляхом заохочення зв'язків і міцних відносин між організаціями в країнах-партнерах і їх колегами в Європейському Союзі.
Основними пріоритетними галузями, що фінансуються TACIS, є: реформи державного управління, реорганізація державних підприємств, розвиток приватного сектору, інфраструктури транспорту і зв'язку, енергетики, ядерної безпеки, охорона навколишнього середовища, створення ефективної системи виробництва, переробки і розподілу продуктів харчування, розвиток системи соціального захисту та освіти. Кожна країна вибирає пріоритетні сектори відповідно до своїх потреб.
У рамках проекту програми TACIS формується українсько-польський біосферний заповідник на Розточчі, до складу якого з української сторони мають увійти Яворівський національний природний парк, природний заповідник "Розточчя" і два новостворених регіональних ландшафтних парки. Україна працює над створенням транскордонних біосферних заповідників у Марамороських горах у Карпатах — із Румунією, у дельті р. Дністер — з Молдовою, нар. Тиса — з Угорщиною, нар. Прип'ять — з Білоруссю, на р. Сіверський Донець — з Росією.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екогеографія України» автора О.П.Гавриленко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12 СУЧАСНИЙ СТАН І МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ“ на сторінці 9. Приємного читання.