TextBook | Еле-мент | Типові симптоми дефіциту |
| N | бліді, пожовклі листки, поява червонуватого відтінку на черешках та жилках листків, передчасний листопад, слабкий або навіть карликовий ріст |
| Р | синьо-зелене забарвлення листя; дрібне листя; затримка процесів росту та цвітіння |
| бліді, пожовклі особливо молоді листочки | |
| К | порушення водного балансу, усихання верхівок, пожовтіння листків нижнього ярусу, побуріння та скручення країв решти листя |
| Са | у молодих листків по краях з' являються світло-зелені смуги, тканини деяких ділянок відмирають (некроз), верхівкові бруньки часто теж відмирають, а кінчики листочків закручуються вгору; некротичні плями з' являються також на плодах і в запасаючих тканинах |
| жилки листків залишаються зеленими, а жовкне лише пластинка між ними; слабкий ріст | |
| 8і | знижена кількість зрілого насіння, затримка росту рослини |
| спочатку пожовтіння, а потім побуріння та відмирання листків верхнього ярусу | |
| Мо | спочатку на листках з' являється крапчастість, а потім тканина здимається, краї листків закручуються всередину, тканини відмирають і залишаються лише жилки |
| Мп | плямистість та крапчастість листків, уповільнення росту рослини |
| Си | молоде листя швидко в'яне, засихає, опадає, плоди укриваються бурими плямами |
| гп | розеточність - зменшення довжини пагонів, дрібнолисткість; міжжилко-ве пожовтіння, пізніше з'являються некрози, які набувають пурпурного забарвлення |
| В | відмирання точок росту, припинення росту пагонів і коренів, листкові пластинки потовщуються, скручуються, стають крихкими, квітки не формуються |
3) на звичайних, карбонатних і південних чорноземах високий ефект дають фосфорні добрива, середній вплив виявляють азотні; калійні добрива діють тут порівняно слабко;
4) на темно-каштанових і каштанових ґрунтах можна обмежуватися внесенням фосфорних добрив у рядки, а в умовах зрошення на цих ґрунтах високоефективні всі добрива.
Рослини можна вирощувати без ґрунту. Існують два види вирощування рослин без ґрунту:
1) гідропоніка (від грецьк. hydоr - вода та ponos - робота) - вирощування рослин на водних поживних сумішах, що містять усі елементи, необхідні для живлення організму;
2) аеропоніка (від грецьк. aеr - повітря та ponos - робота) - вирощування рослин, при якому корені містяться в повітрі, їх періодично обприскують дрібними крапельками поживного розчину.
2.1.8. Біологічна азотфіксація
Незважаючи на те, що атмосфера майже на 78% складається з азоту, для більшості рослин він недоступний. Здатністю до фіксації азоту володіють найпримітивніші живі організми:
1) вільноживучі організми - аеробні Azotobacter та анаеробні Clostridium бактерії;
2) симбіотичні асоціації між бульбочковими бактеріями роду Rhizobium та вищими рослинами (рис. 30).
Процес засвоєння молекулярного азоту повітря мікроорганізмами називають біологічною азотфіксацією, а відповідні мікроорганізми - азотфіксаторами.
Бульбочкові бактерії утворюють особливі вирости на коренях бобових рослин. Крім бобових, цією здатністю володіють також лишайники, мохи, вільха, обліпиха, деякі папороті, розоцвіті, злаки та осокові.
Бактерії колонізують корені рослин в період появи перших листків. Азотфіксуючі бактерії існують в усіх ґрунтах, але у вільному стані не здатні до азотфіксації.
Рис. 30. Бульбочки на коренях люпину (за Яковлевим, Челомбітько, 2001)
Першим кроком до колонізації є розпізнавання різними видами Rhizobium рослини-хазяїна. Бактерії потрапляють в рослину крізь кореневі волоски, що деформуються під впливом гормоноподібної речовини, яка виділяється бактерією. Від місця проникнення бактерій в кореневий волосок розвивається тяж, по якому бактерії рухаються в тканину кореня, розмножуючись при цьому. Після заселення рослини одним штамом інші уже в нього не проникають. Рослинна клітина збільшується в розмірах, переповнюється бактеріями, змінює свою будову та функцію, перетворюючись на бактероїд, що відповідає за азотфіксацію.
Одночасно з проникненням Rhizobium у клітину рослини-хазяїна розпочинається активне ділення інфікованих клітин та сусідніх неінфікованих, що сприяє поширенню бактерій і зумовлює формування кореневих бульбочок. Інфіковані частини внутрішньої зони зрілої кореневої бульбочки оточені мембранною оболонкою, в якій локалізований червоний пігментний білок - леггемоглобін. Він утворюється лише в фіксуючих азот бульбочках і знаходиться в інфікованих клітинах, становлячи до 30% усього розчинного білка клітини. Його синтез кодується ДНК геному клітини хазяїна, а не ДНК бактерій. Отже, щоб симбіотична система могла фіксувати азот, необхідно: утворення кореневих бульбочок, диференціація бактерій у бактероїди та утворення леггемоглобіну. Фіксація продовжується до старіння бульбочок, а деякі з них живуть у багаторічних рослин до початку нового вегетаційного періоду.
1. Дайте означення понять "органографія", "вегетативні органи", "генеративні органи", "корінь", "коренева система", "метаморфози".
2. Визначте функції кореня.
3. Що спільного між стрижневою та мичкуватою кореневими системами?
4. Чим відрізняються стрижнева та мичкувата кореневі системи?
5. Охарактеризуйте будову та функції зон кореня.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ботаніка» автора Є.О.Неведомська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЛЕКЦІЯ 6. Органографія. вегетативні органи рослинного організму. Корінь“ на сторінці 4. Приємного читання.