Розділ «ЛЕКЦІЯ 12. Систематика рослин. нижчі рослини - водорості (algae)»

План

1. Загальна характеристика нижчих рослин.

2. Загальна характеристика водоростей.

3. Біохімічна різноманітність водоростей.

4. Морфологічна різноманітність водоростей.

5. Розмноження водоростей.

6. Життєві цикли водоростей.

7. Систематичні групи водоростей.

8. Екологічні групи водоростей.

9. Значення водоростей у природі та житті людини.

Основні поняття: водорості, талом, слань, гамети, ізогамія, гаметангії, гетерогамія, гетерогамети, оогамія, пігменти, хлорофіли, фікобіліни, каротиноїди, фікобілісоми, ксантофіли, продукти асиміляції, морфологічний паралелізм, типи морфологічної структури тіла, монадний тип, гемімонадний тип, кокоїдний тип, нитчастий тип, гетеротрихальний тип, тканинний тип, сифональний тип, сифонокладальний тип, ценобії, типи розмноження, оогонії, сперматозоїди, спермації, антеридії, однодомні, дводомні, життєвий цикл, спорофіт, гаметофіт, гаметоспорофіт.

1. Загальна характеристика нижчих рослин

2. Загальна характеристика водоростей

3. Біохімічна різноманітність водоростей

Специфічність біохімічного складу водоростей полягає у наявності в клітинах комплексу різноманітних речовин, що беруть участь у світловій та темновій фазі фотосинтезу. До специфічних речовин, що забезпечують світлову фазу фотосинтезу належать світлоуловлюючі та світлопередаючі забарвлені речовини - пігменти, і специфічні ферменти й переносники електронів; до специфічних та найважливіших речовин темнової фази належать фермент RuBisCo (рибульозобіфосфаткар-боксилаза), а також ряд інших ферментів.

Хоча біохімічна різноманітність водоростей величезна, проте до комплексу біохімічних ознак на рівні відділів входять, в першу чергу, дві групи ознак: склад пігментів та склад запасних поживних речовин (продуктів асиміляції).

Пігменти за хімічною природою, розчинністю та функціями поділяють на три основні групи - хлорофіли, фікобіліни та каротиноїди.

Склад та кількість хлорофілів, каротиноїдів та фікобілінів зумовлюють забарвлення водоростевих клітин у певний колір. Наприклад, у бурих водоростей переважає жовтий ксантофіл фукоксантин, який маскує зелені хлорофіли; відповідно, таломи бурих водоростей забарвлюються в темно-жовтий або бурий колір. У зелених та евгленофітових водоростей хлорофіли абсолютно переважають над іншими типами пігментів, і як наслідок, клітини представників цих відділів мають переважно зелене забарвлення.

4. Морфологічна різноманітність водоростей