Розділ «СЛОВНИК БОТАНІЧНИХ ТЕРМІНІВ»

Мікропіле (від грецьк. mikros - малий та pyle - отвір, прохід) - отвір в насінному зачатку, що утворюється внаслідок незмикання його покривів, через який у квіткових рослин проходить пилкова трубка.

Мікроспора (від грецьк. mikros - малий, spora - насіння) - чоловіча спора у рослин, з якої розвивається чоловічий заросток. У голонасінних і покритонасінних рослин мікроспора - це пилкове зерно.

Мікроспорангій (від грецьк. mikros - малий, spora - насіння та angeion - посудина) - спорангій, в якому розвиваються мікроспори.

Мікроспорогенез (від грецьк. mikros - малий, spora - насіння та genesis - походження) - процес утворення мікроспор у різноспорових вищих рослин.

Мікроспорофіл (від грецьк. mikros - малий, spora - насіння та folium - листок) - видозмінений листок, на якому розвиваються мікроспорангії. У квіткових рослин тичинкова нитка гомологічна мікрос-порофілу.

Мікростробіли (від грецьк. mikros - малий, strobilus - шишка) - стробіли, які складаються лише з мікроспорофілів.

Мітоз (непрямий поділ) (від грец. mitos - нитка) - поділ ядра, що забезпечує тотожний розподіл генетичного матеріалу між дочірніми клітинами і спадкоємність хромосом у ряду клітинних поколінь.

Мітохондрії (від грецьк. mitos - нитка, chondrion - зернятко) - органели двомембранної будови, основна функція яких полягає у виробленні майже всієї енергії клітини (синтез АТФ).

Молекулярний рівень організації живої матерії - це специфічні для живих організмів види органічних сполук (білки, вуглеводи, ліпіди, нуклеїнові кислоти тощо), їх взаємодія між собою і з неорганічними компонентами та біологічна роль в обміні речовин та енергії в організмі, а також у збереженні та реалізації спадкової інформації, закодованої у молекулах нуклеїнових кислот.

Монохазій (від грецьк. monos - один, chasis - поділ) - тип суцвіття з однією квіткою на верхівці головної осі, нижче якої на бічній осі, що переростає головну вісь, розвивається ще одна квітка (інколи кілька), яка зацвітає пізніше.

Мохоподібні - відділ вищих рослин, в яких дорослі рослини перебувають на гаплоїдній фазі розвитку; вегетативне тіло має вигляд слані або листкостеблової рослини.

Мутації (від лат. mutatio - зміна) - це стійкі зміни генотипу, які виникають раптово і призводять до зміни тих чи інших спадкових ознак організму.

Мутуалізм (від лат. mutus - взаємний) - один із видів симбіозу, при якому два різних види організмів покладають один на одного регуляцію своїх взаємовідносин із зовнішнім середовищем, отримуючи при цьому взаємну вигоду.

Н

Напівчагарники (напівкущі) - багаторічні рослини заввишки більше 1 м із здерев'янілими нижніми та трав'янистими верхніми пагонами, які щорічно відмирають (наприклад, деякі види ефедри, астрагалу, полину та ін.).

Насінина - орган розмноження та поширення насінних рослин, що утворюється після запліднення із насінного зачатку.

Національні природні парки - природоохоронні установи, призначені зберігати цінні природні, історико-культурні комплекси та об' єкти.

Нектар (від грецьк. nektar - напій богів) - солодка рідина, що її виділяють нектарники багатьох рослин. Нектар містить цукри, азотисті та ароматичні речовини, органічні кислоти, мінеральні солі, ферменти, ефірні олії тощо.

Нектарники (від грецьк. nektar - напій богів) - спеціалізовані тканини або залозки у комахозапилюваних рослин, що виділяють нектар. Нектарники утворюються на різних частинах квітки (флоральні нектарники) або поза квітками (екстрафлоральні нектарники). Наприклад, у гречки - біля основи маточки, у жовтецю - на пелюстках, у липи - на внутрішньому боці чашолистків, у фіалок - усередині порожнистого ріжкоподібного виросту чашолистка або пелюстки.

Нуклеїнові кислоти - це біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.