Розділ «СЛОВНИК БОТАНІЧНИХ ТЕРМІНІВ»

Колеориза (від грецьк. koleos - піхва, rhiza - корінь) - багатошарова тканина, що оточує зародковий корінець в насінні і виконує захисну функцію.

Колючки - дерев'янисті на кінцях загострені пагони без листків (глід, дика яблуня).

Комплекс (апарат) Гольджі - система плоских цистерн в клітині, обмежених гладенькими мембранами; поруч із цистернами розташовані пухирці та канальці.

Коренева система - сукупність усіх коренів однієї рослини.

Коренева шийка - це місце переходу стебла в корінь; виділяється потовщенням та темнішим забарвленням кори.

Кореневий тиск - це всмоктувальна сила всіх кореневих волосків, яка спричинює в рослині односторонній потік води з розчиненими речовинами незалежно від транспірації.

Кореневище - пагін, на якому розміщуються бруньки, додаткові корені, а інколи й редуковані листки (пирій, осока, півники, щавель).

Коренеплід - це видозмінений стовщений головний корінь, який виконує функцію накопичення запасних поживних речовин (буряк, морква, ріпа, петрушка, редька).

Корені-причіпки - видозмінені додаткові корені, за допомогою яких рослини-ліани прикріплюються до інших рослин або штучних опор і піднімаються до джерела світла (плющ звичайний).

Корінь (від лат. radix) - підземний осьовий радіально-симетричний вегетативний орган з необмеженим ростом, який закріплює рослину в субстраті (ґрунті).

Корок, або фелема (від грецьк. phellos - корок) - вторинна багатошарова мертва покривна тканина, клітинні стінки якої просочені суберином.

Крилатка (лат. samara) - синкарпний сухий нерозкривний плід, в якого оплодень розрісся у крилоподібний шкірястий або перетинчастий виріст. Розрізняють: однокрилатку (наприклад, у ясена) та двокрилатку (наприклад, у клена, явора).

Крона - сукупність усіх надземних пагонів дерева, розміщених вище від початку розгалуження стовбура.

Кросинговер (від англ. crossing-over - перехрест) - взаємний обмін гомологічними ділянками між гомологічними хромосомами під час їхньої кон'югації в профазі першого поділу мейозу; забезпечує мінливість організмів.

Ксилема - комплексна тканина (провідна, основна, механічна), яка виконує головну роль у висхідному транспорті, і, крім того, забезпечує механічну міцність органам рослин.

Кущ - багаторічна рослина, в якої галуження стебла починається біля самої поверхні ґрунту.

Л

Ламели (від лат. lamella - пластинка) - мембранні структури всередині строми хлоропласта.

Лейкопласти (від грецьк. leukos - безбарвний і plastos - виліплений) - безбарвні пластиди, у матриксі яких містяться ДНК, рибосоми, а також ферменти, які забезпечують синтез і розщеплення запасних речовин (крохмалю, білків).

Ліани - рослини, які не здатні підтримувати вертикальний напрям стебла без інших рослин або штучних опор; поділяють на виткі (стебла яких обвиваються навколо іншої рослини або штучної опори (наприклад, хміль, березка польова, деякі сорти квасолі та ін.)) та лазячі (стебла яких піднімаються вгору за допомогою додаткових коренів (плющ), вусиків (виноград), гачків (підмаренник).