Розділ «ЛЕКЦІЯ 10. Генеративні органи рослинного організму. Квітка. Суцвіття»

Рослини з одностатевими квітками поділяють на одно- та дводомні. Однодомні рослини - це рослини, в яких тичинкові та маточкові квітки утворюються на одній і тій же особині (дуб, бук, ліщина, кукурудза). Дводомні рослини - це рослини, в яких тичинкові та маточкові квітки розташовані на різних особинах одного і того ж виду (верба, тополя, конопля).

3. Формули квіток

4. Утворення квітки

Квітка диференціюється з апікальної меристеми головної чи бічних осей після переходу її в репродуктивну фазу. Цей процес контролюється гормонально та стимулюється різноманітними зовнішніми факторами, у першу чергу зміною довжини світлового дня. Поблизу апікальної меристеми у вигляді примордіальних горбочків виникають зачатки частин квітки. Першими закладаються чашолистки, примордії пелюсток, потім послідовно тичинки та плодолистики, які зростаючись, утворюють маточку і до яких, як правило, прикріплені насінні зачатки, у яких формується жіночий гаметофіт.

Формування тичинки відбувається у такій послідовності. Спочатку виникає пиляк, а пізніше тичинкова нитка. Через неї і в'язальце проходить провідний пучок. У пиляках формується пилок. У пилках розвивається пилкове зерно - мікроспора, яка вкрита внутрішньою тонкою оболонкою (інтима) та зовнішньою (екзина). У процесі розвитку пилкового зерна шляхом мейозу, потім мітозу в ньому утворюється дуже редукований чоловічий гаметофіт, який складається з однієї вегетативної та однієї генеративної клітин. Генеративна клітина поділяється на два спермії, що беруть участь у заплідненні. Вегетативна клітина забезпечує життєдіяльність пилкового зерна та ріст пилкової трубки.

Насінні зачатки розвиваються на внутрішніх стінках зав'язі з горбочка, в закладанні якого беруть участь поверхневі шари клітин. Насінний зачаток зовні має один або два покриви - інтегументи, між якими залишається отвір - мікропіле.

Основу насінного зачатка називають халазою. Під інтегументом знаходиться багатоклітинний утвір - нуцелус, який гомологічний ме-гаспорангію. Одна з його клітин стає археспоріальною. З неї утворюються чотири мегаспори. Одна з мегаспор дає початок восьмиядерно-му зародковому мішку (жіночий гаметофіт). Після першого поділу два дочірні ядра прямують до протилежних полюсів гаметофіту і там діляться ще два рази. Троє ядер у кожного полюса утворюють по три клітини. Одна з клітин біля мікропіле стає яйцеклітиною, а дві інші - синергідами. Інші три ядра на протилежному полюсі утворюють клі-тини-антиподи. Решта двоє ядер мігрують до центра, зливаються, перетворюючись на вторинне диплоїдне ядро центральної клітини, яке дає початок ендосперму. Яйцеклітина в такому вигляді підготовлена до запліднення.

5. Суцвіття: біологічне значення, класифікація

6. Запилення та запліднення

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте загальну будову та функції квітки.

2. Яка існує класифікація квіток?

3. Напишіть умовні позначення квітки..

4. Охарактеризуйте процес утворення квітки.

5. Що таке суцвіття?

6. Встановіть біологічне значення суцвіття.

7. Яка існує класифікація суцвіть?

8. Дайте означення понять "запилення", "запліднення".

9. Які типи запилення розрізняють? Охарактеризуйте їх.

10. У чому полягає біологічне значення запилення?