Розділ «1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ»

• зміни підходів до формування нормативно-правової бази про охорону праці з урахуванням міжнародної практики;

• наукового забезпечення управління охороною праці;

• пріоритетної підтримки наукових досліджень, спрямованих на розвиток охорони праці, та впровадження результатів науково-дослідних робіт у практику;

• удосконалення системи мотивації діяльності посадових осіб органів державного управління охороною праці, роботодавців зі створення безпечних і нешкідливих умов праці, працівників -з додержання вимог охорони праці;

• економічної зацікавленості в безпечних умовах праці;

• створення оптимального механізму взаємодії органів державного управління охороною праці та Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

• розмежування напрямів діяльності між місцевими державними адміністраціями, органами Держнаглядохоронпраці та регіональними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;

• укомплектування органів державного управління охороною праці та нагляду за охороною праці, служб охорони праці підприємств кваліфікованими фахівцями з охорони праці;

• відновлення й удосконалення системи підготовки і перепідготовки у навчальних закладах фахівців з охорони праці;

• створення чіткої системи обліку, аналізу стану безпеки й умов праці в державі;

• формування свідомого ставлення громадян до питань охорони праці та безпечної життєдіяльності шляхом проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи через засоби масової інформації;

• удосконалення системи довідково-інформаційного забезпечення в галузі охорони праці на основі інформаційних комп'ютерних мереж;

• створення ефективної системи фінансування заходів з охорони праці.

1.2.2. Державна політика управління охороною праці

Державна політика управління охороною праці визначена в Законі України "Про охорону праці" і ґрунтується на принципі пріоритетності життя людини відносно результатів виробничої діяльності.

Відповідно до Указу Президента України від 24.05.2000р. №717/2000 "Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року" головною метою державної політики в галузі охорони праці на 2001-2004 р. є суттєве зниження рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності.

Державне управління охороною праці здійснюється шляхом сукупності скоординованих дій, спрямованих на забезпечення безпечних і здорових умов праці, таких структур: органів державного управління охороною праці, органів місцевого самоврядування за участю об'єднань роботодавців, професійних спілок та інших представницьких органів з реалізації основних напрямів соціальної політики в галузі охорони праці.

Управління охороною праці на всіх рівнях - державному, регіональному, галузевому, на рівні підприємств і підприємців - базується на законодавчих і нормативно-правових актах про охорону праці.

Подолання кризових явищ у сфері охорони праці потребує проведення комплексу невідкладних та першочергових державних заходів.

Державні заходи мають передбачати: