Розділ «3.7. Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання»

Лазерна установка включає активне (лазерне) середовище з оптичним резонатором, джерело енергії його збудження і, як правило, систему охолодження.

За рахунок монохроматичності лазерного променя та його малої розбіжності (високого ступеня калібровий) утворюються винятково високі енергетичні експозиції, які дають змогу отримати локальний термоефект. Це є основою використання лазерних установок для обробки матеріалів (різання, свердління, поверхневе загартування тощо), в хірургії та інших галузях. Лазерне випромінювання здатне поширюватися на значні відстані і відбиватися від межі розподілу двох середовищ, що дає змогу застосовувати цю властивість з метою локації, навігації, зв'язку та ін.

Шляхом підбору тих чи інших речовин активного середовища лазера можна індукувати випромінювання практично на всіх довжинах хвиль, починаючи з ультрафіолетових і закінчуючи довгохвильовими інфрачервоними.

Найбільше розповсюдження на цей час у народному господарстві отримали лазери, які генерують електромагнітні випромінювання з довжиною хвилі 0,33; 0,49; 0,63; 0,69; 1,06; 10,6 мкм, тобто діапазон довжин хвиль електромагнітного випромінювання включає такі сфери:

1) ультрафіолетову - від 0,2 до 0,4 мкм;

2) оптичну - понад 0,4 до 0,75 мкм;

3) ближню інфрачервону - понад 0,75 до 1,4 мкм;

4) дальню інфрачервону - понад 1,4 мкм.

Основними фізичними величинами, що характеризують лазерне випромінювання, є:

• довжина хвилі λ, мкм;

• енергетична освітленість (густина потужності Wi), Вт/см* - відношення потоку випромінювання, що падає на ділянку поверхні, яка розглядається, до площі цієї ділянки;

• енергетична експозиція Н, Дж/см2 - відношення енергії випромінювання, що падає на ділянку поверхні, яка розглядається, до площі цієї ділянки;

• тривалість імпульсу і, с;

• тривалість впливу t, с — час впливу лазерного випромінювання на людину протягом робочої зміни;

• частота повторення імпульсів fi, Гц - кількість імпульсів за 1 с. При роботі з лазерними установками персонал, що їх обслуговує,

може зазнавати впливу випромінювання прямого (яке виходить безпосередньо з лазера), розсіяного (розсіяного середовищем, крізь яке проходить випромінювання) і відбитого. Відбите лазерне випромінювання може бути дзеркальним (у цьому випадку кут відбиття променя від поверхні дорівнює куту падіння на неї), а також дифузним (випромінювання, відбите в межах півсфери від поверхні за різними напрямками). Необхідно підкреслити, що при експлуатації лазерів у закритих приміщеннях на персонал, як правило, діють розсіяне і відбите випромінювання; в умовах відкритого простору виникає реальна небезпека впливу прямих променів.

При дії прямих променів на організм людини можливий розвиток так званих первинних і вторинних біологічних ефектів. Первинні ефекти - це органічні зміни, що виникають безпосередньо в тканинах, які опромінюються; вторинні ~ неспецифічні зміни, що виникають в організмі у відповідь на опромінювання.

Органами-мішенями для лазерного випромінювання є шкіра й очі. Лазерне випромінювання оптичної і ближньої інфрачервоної зон спектра при потраплянні в орган зору досягає сітківки, а випромінювання ультрафіолетової і дальньої інфрачервоної зон спектра поглинається кон'юнктивою, рогівкою, кришталиком.

Для створення безпечних умов праці і попередження професійних уражень персоналу при обслуговуванні лазерних установок органи санітарного нагляду здійснюють дозиметричний контроль.