Розділ «3.9. Токсикологічна оцінка технологічних процесів»

Усе більша "технологічна орієнтація" науки приводить до зростання обсягу завдань щодо токсикологічної та гігієнічної оцінки сучасних технологічних процесів із метою їх практичного використання за умови вилучення небезпечних для здоров'я виробничних факторів, у тому числі шкідливих речовин.

У різних галузях промисловості найпоширенішими є такі шкідливі речовини: аміак, оксиди вуглецю, оксиди азоту, сірчистий газ, пари олій, кислот, розчинників, металів, різний пил та ін. Виділення шкідливих парів і газів характерне для гальванічних ділянок, акумуляторних, при виготовленні різних електричних ізоляцій та кабелів. Проведення ряду технологічних процесів на підприємствах приладобудування також супроводжується виділенням у повітря робочої зони різних шкідливих речовин (розчинники, лаки, спирти).

Виробничі отрути у вигляді газів, парів, рідин і пилу можуть проникати через нещільності з трубопроводів, апаратури, при випаруванні рідин, у місцях пилоутворення тощо.

Найбільш несприятливими з погляду токсикологічної оцінки є технологічні процеси в таких галузях, як металургійна, машинобудівна, хімічна.

Розгляньмо основні технологічні процеси на підприємствах цих галузей промисловості.

3.9.1. Металургійні підприємства

3.9.2. Машинобудівні підприємства

Основними цехами машинобудівних підприємств є підготовчі, або "гарячі", цехи (ливарні, ковальсько-штампувальні, термічні) та "холодні" (механічні, механоскладальні). До "холодних" належать зварювальні виробництва, цехи металопокриттів.

Залежно від виду і призначення виробництва особливу вагу можуть мати ті чи інші технологічні процеси, наприклад, у суднобудуванні - електрозварювальні операції; у літакобудуванні - клепання; на заводах важкого і транспортного машинобудування, автомобільних і тракторних заводах - ливарні та ковальські цехи та ін.

Ливарне виробництво

Серед процесів обробки металів щодо різноманітності операцій та умов праці ливарне виробництво залишається одним із найбільш складних і трудомістких.

Технологічний процес ливарного виробництва полягає в одержанні виробів шляхом заливання металу в непостійні форми (що руйнуються, переважно земляні) або в постійні форми з металу (кокільне лиття) чи інших матеріалів.

За видом металу розрізняють чавунне, сталеве, кольорове лиття.

Основними процесами ливарного виробництва є: підготовка шихтових матеріалів для плавки, завантаження в печі; плавка металу; випускання і заливання металу у форми; вибивка затверділих виробів із форм; обрубання й очищення виробів. Паралельно проводиться підготовка формувальної і стрижневої землі, готування форм і стрижнів. Плавка металу виконується у плавильних печах: чавун виплавляється у вагранках (тип шахтної печі); сталь - звичайно в електродугових печах; кольорові метали і їхні сплави одержують шляхом плавки в електропечах. При готуванні формувальної землі і стрижневих сумішей, формуванні опок, вибивці литва з форм та його очищенні, ремонті вогнетривкої кладки плавильних печей працівники зазнають інтенсивної дії пилу. Вміст вільного діоксиду кремнію в пилу досягає 20-30% і більше. Найвищі концентрації пилу (до десятків міліграмів на 1 м3) можуть спостерігатися при готуванні суміші, вибивці та очищенні литва.

Повітря ливарних цехів нерідко забруднюється різноманітними токсичними речовинами. Вони виділяються при плавці і заливанні металу, виготовленні стрижнів, сушінні ковшів та під час інших процесів. Як правило, може з'явитися оксид вуглецю, що в основному утворюється при горінні палива у вагранці, вигорянні органічних складових із формувальної землі та стрижнів. При роботі печей на твердому і рідкому паливі в повітря робочих приміщень може виділятися сірчистий газ, аміак, бензол.

Із застосуванням нових хімічних матеріалів і засобів виробництва форм і стрижнів значно розширився спектр токсичних речовин у повітрі приміщень ливарних цехів.

Процес заливання металу в оболонкові форми супроводжується сублімацією і піролізом закріплювача. При цьому виділяються пари фенолу та оксиду вуглецю, а також продукти деструкції у вигляді акролеїну, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, у тому числі й бензпірену.

При одержанні ливарних форм за допомогою С02 - процесу в ливарному виробництві - у випадку порушення технологічних і санітарно-гігієнічних умов у робочій зоні концентрація С02 збільшується у 8-5 разів порівняно з нормальним вмістом цього газу в повітрі, що уже може негативно позначитися на самопочутті працівників.

Використання добавок, які містять хром, й оксидів хрому у виробництві стрижнів і форм із рідких самотвердних сумішей призводить до надходження в навколишнє середовище сполук хрому, що мають, як відомо, виражені алергійні властивості. При литті за газифікованими пенополістироловими моделями може виділятися стирол і продукти його деструкції.