Розділ «1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ»

• скороченням або повною ліквідацією служб охорони праці, низькою ефективністю їх діяльності, зумовленої, як правило, відсутністю кваліфікованих фахівців з охорони праці;

• відсутністю системи підготовки у навчальних закладах фахівців з охорони праці;

• недостатньою взаємодією між органами, які здійснюють функції управління охороною праці, відсутністю належного розмежування їх функцій;

• незадовільним станом безпеки та умов праці у суспільному виробництві, особливо на невеликих підприємствах, що пов'язане з пріоритетом результатів виробничої діяльності відносно дотримання вимог охорони праці;

• високим рівнем аварійності, виробничого травматизму і професійної захворюваності;

• зростаючою кількістю фізично зношеного і морально застарілого обладнання, машин, механізмів, які не відповідають вимогам безпеки, що збільшує вірогідність аварій і нещасних випадків на виробництві;

• відсутністю належного забезпечення працюючих засобами колективного та індивідуального захисту;

• значною кількістю робочих місць, що не відповідають вимогам санітарно-гігієнічних норм;

• недостатньо свідомим ставленням до питань охорони праці більшості власників підприємств із недержавною формою власності;

• щорічним зростанням загальної суми витрат на фінансування пільгових пенсій із трудового каліцтва, відшкодування працівникам, заподіяної шкоди на виробництві;

• недостатнім інформаційним забезпеченням населення з питань особистої безпеки та безпеки оточуючих;

• запровадженням нової системи соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що потребує створення передумов для ефективної взаємодії державних органів та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків);

• інтеграцією України у світове співтовариство;

• відсутністю належного фінансування заходів, пов'язаних з реалізацією державної політики у сфері охорони праці;

• послабленням адміністративного та громадського контролю за станом охорони праці.

Метою впровадження Концепції є реалізація конституційного права працівників на належні, безпечні та здорові умови праці шляхом:

• створення і забезпечення функціонування державної, галузевих, регіональних систем управління охороною праці та системи управління охороною праці підприємств, організацій, установ з метою комплексного вирішення завдань охорони праці;

• розмежування підприємств за сферами управління охороною праці між регіональними та галузевими органами управління охороною праці;

• застосування економічних методів управління охороною праці;

• підвищення ролі роботодавця щодо створення системи управління охороною праці на підприємстві (або вдосконалення вже існуючої) та забезпечення на кожному робочому місці безпечних і здорових умов праці;