Розділ «1.3. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

1.3.1. Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення. Проблеми життєдіяльності. Поняття безпеки

1.3.2. Основні джерела та чинники небезпеки (внутрішні й зовнішні). Глобальні небезпеки

Згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні; за характером дії на людину поділяються на активні та пасивні; за походженням - природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані; за збитками - соціальні, технічні, екологічні тощо; за часом дії - негативні наслідки поділяються на імпульсні і накопичувальні; за локалізацією: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом; за сферою прояву: побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо

Джерела небезпек можуть бути: природні, техногенні, соціальні та комбіновані

Природні джерела небезпеки - це об'єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я

людини (землетруси, вулкани, повені, снігові лавини, урагани, ожеледі, блискавки, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, бактерії, віруси) .

Техногенні джерела небезпеки - це небезпеки, пов'язані з використанням: горючих, вибухонебезпечних речовин (рис . 1 .12); процесів, що відбуваються при

підвищених температурах та тисках; транспортних засобів електричної енергії, хімічних речовин та різних видів випромінювання

До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем людей: п'янство, алкоголізм, наркоманія, бродяжництво, злочинність тощо

Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни

Але більшість джерел небезпек мають комбінований характер . Перелік можливих небезпек (номенклатура) налічує понад 150 найменувань . З метою аналізу, узагальнення та розробки заходів щодо запобігання негативних наслідків існує необхідність класифікації та систематизації небезпек, джерел, що породжують їх, та тих факторів, які безпосередньо призводять до негативного впливу на людину

Небезпечності зазначених напрямків завжди діють в комплексі (комплексність дії) Для того, щоб була можливість прогнозувати, аналізувати і відслідковувати всі вище згадані небезпечності, з точки зору сучасної концепції, необхідне планування профілактики небезпечностей . Основними напрямками профілактики небезпечностей є зменшення ризику і реальний захист людини в природному середовищі, в виробничому середовищі і в екстремальних ситуаціях, розпізнавання характеристик і координат небезпечностей, захист від небезпечностей на основі співставлення витрат і вигод, ліквідація можливих небезпечностей, виходячи з концепції залишкового ризику.

До глобальних небезпек відносять: техногенні аварії (Чорнобильська катастрофа), забруднення навколишнього середовища (порушення озонового шару, посилення парникового ефекту, забруднення Світового океану, зниження родючості ґрунтів, деградація лісів та ландшафтів, зменшення біологічного різноманіття, кислотні дощі), міжнародну злочинність та тероризм, наркоманію, алкоголізм, тютюнопаління, епідемії туберкульозу та СНІДу, нестачу ресурсів .

Ознайомлення із змістом дисципліни "Безпека життєдіяльності" базується на системному підході, що передбачає дослідження проблем безпеки життя однієї людини чи групи людей, необхідність їх вивчення без відриву від соціальних, екологічних, технологічних, економічних, організаційних та інших компонентів системи, до якої вони входять . Людина є одним з елементів зазначеної системи, в якій під терміном "людина" розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство

в цілому . У сфері наук про безпеку системою є сукупність взаємопов'язаних людей, процесів, будівель, обладнання, устаткування, природних об'єктів тощо, які функціонують у певному середовищі для забезпечення безпеки (рис . 1 .13) .

1.3.3. Ризик як оцінка небезпеки. Прогнозування небезпек та захист від їхньої дії. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності

Нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, травмами, скороченням тривалості життя, шкодою здоров'ю та природному середовищу є наслідками прояву небезпек Завжди постає проблема оцінки цих наслідків Кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою, залежать від багатьох факторів, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні, кількості та якості матеріальних цінностей, що перебували там, природних ресурсів тощо

Кожен вид шкоди має своє кількісне вираження Наприклад, кількість загиблих, поранених чи хворих, площа зараженої території, площа лісу, що вигоріла, вартість зруйнованих споруд тощо

Перший кількісний спосіб визначення шкоди - це вартісний, тобто визначення шкоди у грошовому еквіваленті Другою, універсальною, найбільш розповсюдженою оцінкою небезпечності є ризик. Його можна назвати ще фактором потенційної небезпеки