Розділ «1.5. ХІМІЧНІ НЕБЕЗПЕКИ»

Безпека життєдіяльності
№ з/пЗмістово-методичні орієнтири навчанняРівень знань
ПочатковийКінцевий
1Основні види та класифікація хімічно-небезпечних речовинРОПОЗ
2Вплив токсичних речовин на організм людиниРОП
3Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та їх вплив на організм людиниПОЗУ
4Характеристика основних забруднювачів навколишнього середовищаПОЗУ
5Правила поведінки при враженні СДОРПОЗУ
6Нітрати та нітрити, заходи безпеки при отруєнніРОПОЗ
7Медикаментозне отруєння та надання долікарської допомогиПОЗУ
8Засоби побутової хімії як джерела небезпекиПОЗУ


1.5.1. Небезпечні хімічні речовини, джерела, вплив на людину. Класифікація хімічних речовин. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини



1.5.2. Параметри, які характеризують небезпеку хімічних речовин: токсичність, токсична доза, концентрація, щільність зараження, стійкість, гранично допустима концентрація


Для послаблення впливу шкідливих речовин на організм людини, для визначення ступеня забрудненості довкілля та впливу на організм користуються такими поняттями, як гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин, гранично допустимі викиди (ГДВ), гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН), максимально допустимий рівень (МДР), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) та орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у різних середовищах

ГДК встановлюються головними санітарними інспекціями в законодавчому порядку або рекомендуються відповідними комісіями на основі результатів наукових досліджень, а також відомостей, одержаних після різних аварій, тривалих медичних обстежень людей на шкідливих виробництвах (хімічні виробництва, АЕС, шахти, кар'єри тощо) .

Поки існують шкідливі види антропогенної діяльності, щоб обмежити їх вплив на природне середовище, потрібно нормувати кількість шкідливих речовин, які викидаються в повітря, ґрунти, води, постійно контролювати викиди об'єктів (рис 1 41), прогнозуючи стан довкілля та приймаючи відповідні санкції щодо порушників законів про охорону природи

При нормуванні всіх забруднювачів у нормативах різних країн покладено визначення ГДК у різних середовищах . За основу приймають найнижчий рівень забруднення, що ґрунтується на санітарно-гігієнічних нормах

ГДК шкідливої речовини - це такий вміст її у середовищі, який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить здоров'ю у разі постійного контакту, а також не викликає негативних наслідків у нащадків

За наявності в повітрі чи воді кількох забруднювачів одно-спрямованої дії повинна виконуватись така умова: С/ГДК1+С/ ГДК2+. . . +С/ГДКп=1, де С1, С2, . . . Сп- фактичні концентрації забруднювачів, мг/м3; ГДК1, ГДК2, . . . ГДКп - ГДК забруднювачів, мг/м3 .

Для визначення максимальної разової ГДК використовуються високочутливі тести, за допомогою яких виявляють мінімальні впливи забруднювачів на здоров'я людини у разі короткочасних контактів

Для визначення тривалих впливів забруднювачів проводять експерименти на тваринах, використовують дані спостережень під час епідемій, аварій

У ґрунтах ГДК речовин визначають переважно для одного шару . Речовини не повинні шкідливо впливати на якість вирощуваної людиною для споживання продукції, а також на здатність ґрунту до самоочищення та нормального функціонування Останнім часом дедалі більше робиться розрахунків ГДК для продуктів харчування

Основними засобами захисту людини від впливу шкідливих речовин є гігієнічне нормування їх вмісту у різних середовищах, а також різні методи очищення газових викидів та стоків .


1.5.3. Сильнодіючі отруйні речовини: хлор, аміак, сірководень, азотна, сірчана, соляна кислоти. Дії людей в зоні зараження.



1.5.4. Характеристика шкідливих хімічних речовин, забруднювачів атмосфери, літосфери, гідросфери


Промислові підприємства в технології виробництва використовують сильнодіючі отруйні речовини, найбільш поширені з яких є аміак, хлор, сірковуглець, соляна кислота, азотна кислота, сірчана кислота, синильна кислота, а також ртуть, яка застосовується в вимірювальних приладах

Фізичні властивості СДОР:

1. Аміак - газ без кольору з різким запахом нашатирного спирту, приблизно в 1,5 рази легший за повітря, добре розчиняється у воді Транспортується (рис 1 44) в зрідженому стані під тиском, при виході в атмосферу димить . Газ горючий . Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші . Ємкості з аміаком можуть вибухати при нагріванні . Небезпечний при вдиханні В народному господарстві використовується для

отримання азотної кислоти, мінеральних добрив, соди В рідкому вигляді використовується в холодильних установках

Нейтралізується і дегазується водою, або слабким розчином мінеральних кислот, а також відходами вапняного і гіпсового виробництва . Засоби індивідуального захисту - ізолюючий

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1.5. ХІМІЧНІ НЕБЕЗПЕКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • РОЗДІЛ І. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

  • 1.3. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 1.4. БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ У ЖИТТЄВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • 1.4.5. Безпека перебування на вулицях: правила дорожнього руху, дорожньо-транспортні пригоди за участю пішоходів, їх причини та наслідки. Типові травмування пішоходів

  • 1.4.6. Небезпека контактів з бродячими тваринами

  • 1.4.7. Газ у побуті. Вплив газу та продуктів його згоряння на здоров'я людини. Правила безпечного користування газом. Дії у разі витоку газу

  • 1.4.8. Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища. Подолання стресового стану

  • 1.4.9. Правила розпалювання вогнища. Забезпечення водою та їжею. Повідомлення про своє місце знаходження. Орієнтування за природними ознаками

  • 1.4.10. Біологічні небезпеки: збудники інфекційних хвороб, шляхи проникнення їх в організм людини. Інфекційні захворювання, шляхи їх розповсюдження, профілактичні заходи

  • 1.4.11. Харчові отруєння, джерела, наслідки, профілактичні заходи

  • 1.4.12. Епідемія ВІЛ-інфекції в Україні, її соціально-економічні наслідки та національні програми, спрямовані на подолання

  • 1.5. ХІМІЧНІ НЕБЕЗПЕКИ
  • 1.6. БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ У СОЦІАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • РОЗДІЛ II. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

  • РОЗДІЛ III. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ

  • 3.1.2. Система правового захисту та нагляду за дотриманням безпеки та охорони праці на виробництві. Організація служби охорони праці в закладах та установах

  • 3.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

  • 3.1.4. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов та безпеки праці

  • 3.1.5. Гарантії прав громадян на охорону праці

  • 3.1.6. Охорона праці жінок

  • 3.1.7. Охорона праці молоді

  • 3.1.8. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці

  • 3.1.9. Відшкодування шкоди потерпілому

  • 3.1.10. Робочий час

  • 3.1.11. Навчання з питань охорони праці

  • 3.2. НЕЩАСНІ ВИПАДКИ ТА ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ

  • 3.3. НЕБЕЗПЕКА МЕХАНІЧНИХ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ КОЛИВАНЬ

  • 3.4. РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА

  • 3.5. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

  • 3.6. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Список рекомендованої літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи