Радіоактивне зараження місцевості, води та повітряного простору виникає в результаті випадення радіоактивних речовин з хмари, яка утворилась після аварії на ядерному об'єкті чи після ядерного вибуху
Джерела радіоактивних речовин можуть бути: радіоактивні речовини ядерного заряду, що не прореагували, наведена радіація, продукти ділення ядерного заряду
Зараження місцевості радіоактивними речовинам вимірюється в рентгеногодинах (Р/год) і характеризується рівнем радіації . Рівень радіації показує дозу опромінення яку може одержати людина за одиницю часу в зараженій місцевості (рис . 2 . 8) . Місцевість вважається зараженою при дозах вище 25 мкР/год. Зараження предметів, техніки вимірюється в мкР/год, а зараження продовольства ще й в бета розпадах з 1 см2 поверхні продукту в хвилину .
Для вимірювання активності (міра кількості радіоактивної речовини, виражена числом радіоактивних розпадів за одиницю часу) застосовується одиниця беккерель (Бк), яка чисельно дорівнює одному ядерному перетворення в секунду (розпад/с) Позасистемною одиницею зміни активності є Кюрі (Кі), що відповідає активності 1 г радію, або 3,7-1010 розпадів за секунду . В дозиметрії використовується питома Ат (Бк/кг), об'ємна Ат (Бк/м ), молярна Амол (Бк/моль) і поверхнева Л8 (Бк/м2) активності джерел
Розміри району радіоактивного забруднення залежать від потужності і виду аварії (вибуху), швидкості вітру, метеорологічних умов і характеристик місцевості
Район зараження в залежності від доз радіації поділяють на три зони:
Зона А помірного зараження, на зовнішній границі якої доза радіації до повного розпаду складає Д = 40 Р .
Зона Б сильного зараження (Д = 400 Р) .
Зона В небезпечного зараження (Д = 1200 Р) .
Доза визначається за формулою Д = 5ро t 8, де ро - рівень радіації, виміряний після вибуху, t8 - час виміру рівня радіації .
Електромагнітний імпульс - це електричні та магнітні поля, що поширюються в просторі . Час його дії складає декілька десятків мілісекунд . Електромагнітний імпульс порушує роботу електричних та електронних приладів.
Осередком ядерного враження (рис . 2 . 9) називається територія, на якій під дією факторів ядерної аварії виникають руйнування будівель, пожежі, радіоактивне зараження місцевості, враження населення
Розміри осередку ядерного враження залежать від потужності боєприпасу, виду вибуху, характеру забудови, рельєфу місцевості, погодних умов
Осередок ядерного враження умовно ділиться на 4 зони в залежності від тиску на
фронті ударної хвилі: зона повних руйнувань(50 кПа і більше), зона сильних руйнувань (50-3О кПа), зона середніх руйнувань (30-20 кПа), зона слабких руйнувань (20-10 кПа) . За площу осередку ядерного враження можна прийняти площу кола і вирахувати за формулою S = та ωR2, де R- радіус враження з надмірним тиском 10 кПа, який визначається по таблиці чи вираховується
Осередок ядерного враження характеризується: масовим враженням людей і тварин, руйнуванням і пошкодженням наземних будівель і споруд, частковим руйнуванням, пошкодженням чи завалом захисних споруд ЦО, виникненням місцевих, суцільних і масових пожеж, утворенням суцільних і часткових завалів вулиць, проїздів, виникненням масових аварій в мережах комунального господарства, утворенням районів і зон радіоактивного забруднення місцевості
Хімічною зброєю називаються отруйні речовини і засоби їх застосування, які при бойовому використанні здатні вражати незахищених людей і тварин Для використання отруйних речовин застосовують хімічні авіаційні бомби, виливні авіаційні прилади, генератори аерозолів, ракети, снаряди
Враження людей отруйними речовинами може відбуватися: при безпосередньому контакті з отруйними речовинами, вдиханні, потраплянні на відкриті місця тіла, слизові оболонки, при контакті з зараженим ґрунтом чи предметами, вживанні заражених продуктів та води
Ступінь зараження повітря характеризується концентрацією, а місцевості - густиною зараження
Концентрація - кількість отруйної речовини, що міститься в одиниці об'єму повітря , мг/л, г/м3 .
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ II. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ“ на сторінці 5. Приємного читання.