РОЗДІЛ II. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

o розробка і впровадження формулярів на кожний агрегат для відображення технічного стану обладнання з метою вдосконалення профілактичних заходів;

o перевірка ефективності вентиляційних, в тому числі і аварійних, систем, надійності герметизації ємностей, які працюють під тиском;

o перевірка працездатності контрольно-вимірювальної, захисної та блокувальної апаратури;

o проведення профілактичних протипожежних заходів;

o контроль за справністю пожежного зв'язку, сигналізації, первинних засобів пожежегасіння, стану шляхів і під'їздів до об'єктів, справністю джерел протипожежного водопостачання;

o підготовка фонду захисних споруд, створення запасів засобів індивідуального захисту;

o нанесення на виробниче обладнання і комунікацію розпізнавальних знаків безпеки відповідно з вимогами;

o перевірка утримання та готовності системи виявлення витоку СДОР, оповіщення працюючого персоналу і населення;

o розробка планів ліквідації аварійних ситуацій

При визначені інженерно-технічних заходів необхідно враховувати особливості можливої НС на потенційно-небезпечних об'єктах (рис . 2 . 5) .

Щоб обґрунтовано спланувати зниження небезпеки виникнення і розповсюдження особливо небезпечних інфекцій необхідно враховувати завчасне запровадження організаційних, санітарно-гігієнічних, лікувальних, евакуаційних та інші заходів

Підготовка господарських об'єктів до стійкого функціонування в умовах надзвичайної ситуації є складним завданням, виконання якого залежить від видів загроз та характеру виробництва певного об'єкта

Під стійкістю роботи об'єктів народного господарства розуміють можливість виконувати свої функції (випускати продукцію, надавати послуги) в умовах НС, а також пристосованість даного об'єкта до швидкого відновлення після пошкоджень

При вивченні питання про технічний захист населення основну увагу потрібно зосередити на вимогах Закону і Положення про ЦО України щодо технічного захисту та обов'язки посадових осіб

В своїй діяльності завжди необхідно враховувати фактори, що впливають на стійкість функціонування об'єктів в умовах надзвичайних ситуацій: район розміщення об'єктів, внутрішнє планування та забудова території, виробничі зв'язки, система управління, системи енергопостачання, технологічний процес, підготовленість до відновлення виробництва.

Для дослідження рівня стійкості об'єкта створюються робочі групи: штабу ЦО, управління виробництвом, технологічного процесу, будівель та споруд, верстатного та технологічного обладнання, матеріально-технічного постачання та транспорту (рис . 2 . 6), комунально-енергетичних мереж . Стійка робота об'єктів досягається:

o проведенням організаційних та інженерно-технічних заходів по підготовці об'єкта до особливого режиму роботи;

o вдосконаленням технологічних процесів виробництва, забезпеченням автоматичного відключення при виході з ладу установок;

o підвищенням надійності роботи та створенням дублюючих джерел енерго-, газо- та водопостачання, а також створенням запасів сировини, палива, комплектуючих деталей, обладнання та матеріалів;

o будівництвом та обладнанням сховищ на підприємствах для робітників та службовців (для цього можуть бути використані шахти та інші виробітки);