РОЗДІЛ II. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Фільтруючі патрони респіраторів випускаються марок А, В, КД і Г, які спеціалізовані за призначенням в залежності від фізико-хімічних і токсичних властивостей СДОР . Патрони розрізняються між собою за складом поглиначів, а за зовнішнім виглядом - маркіруванням, нанесеним у центрі перфорованої сітки патрона Призначення патронів наведене в таблиці 2 1

Таблиця 2.1

Респіратори виготовляються трьох розмірів . Підбір здійснюється за розміром висоти обличчя - ріст 1 (до 109 мм), ріст 2 (109-119 мм), ріст 3 (119 мм і більше) . Респіратори протигазові РПГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ забороняється застосовувати для захисту органів дихання від високотоксичних речовин типу синильної кислоти, фосфористого водню, тетраетилсвинцю й інших, а також від речовин, що у паро- і газоподібному стані проникають в організм через шкіру

До найпростіших засобів захисту належить ватно-марлева пов'язка (рис . 2 . 18, а) та протипилова тканинна маска (рис 2 18, б)

Ватно-марлева пов'язка є замінником респіратора і виготовляється самостійно з куска марлі довжиною 100 см і шириною 50 см (рис . 2 . 19) . Послідовність дій під час виготовлення така . Спочатку розкласти марлю на столі Далі на середину марлі покласти вату розміром 30x20 см і товщиною близько 2 см . Вільні кінці марлі з обох сторін згорнути по всій довжині шматка і закрити таким чином вату . Потім прошити пов'язку і на кінцях марлі зробити розрізи довжиною 30-35 см (дві пари зав'язок) . Після цього накладають пов'язку на обличчя таким чином, щоб нижня частина пов'язки закрила

низ підборіддя, а верхня закривала ніс і доходила до очних ям Нижні кінці зав'язують на шиї, а верхні на потилиці за вухами . Для захисту очей обов'язково одягнути окуляри від пилу .

Протипилова тканинна маска складається з корпуса, зшитого з 4-5 слоїв тканини, і кріплення . У корпусі викроюються оглядові отвори, куди вставляються скельця

Маски виготовляють семи розмірів . Розмір маски залежить від висоти обличчя (відстані між точкою найбільшого заглиблення перенісся та самою нижньою точкою підборіддя на середній лінії обличчя) Розкрій тканини для виготовлення всіх частин маски здійснюється за допомогою викройок і лекал Після розкрою обробляють краї оглядових отворів, окантовують краї корпусу та пришивають кріплення

Маска кріпиться на голові резинкою, яка проходить у верхньому шві, а внизу - зав'язками і поперечною резинкою, яка пришита до верхніх кутів корпуса маски . Щоб надягти маску, потрібно взяти її обома руками за нижній край кріплення (великі пальці повинні бути повернені всередину), щільно притиснути до підборіддя нижню частину і, заводячи кріплення за голову, натягнути маску на обличчя Притиснувши маску до обличчя, зав'язати кріплення і натягнути поперечну гумову натяжку .

При відсутності зазначених засобів частковою мірою захисту може бути будь-який предмет з бавовняної тканини - хустка, рушник, згорнутий в кілька слоїв

Засоби захисту шкіри призначені для захисту тіла людини в умовах зараження місцевості отруйними, радіоактивними речовинами та біологічними засобами Використовуються вони також при здійсненні дегазаційних, дезінфекційних і дезакти-ваційних робіт

До засобів захисту шкіри відносяться: загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК), легкий захисний костюм (Л-1) та інші засоби

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) призначений для багаторазового захисту шкіри, одяг, взуття людини від отруйних речовин, біологічних аерозолів, радіоактивного пилу та короткочасного захисту від легкозаймистих речовин Він складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць та чохла для перенесення Загальновійськовий захисний комплект може використовуватись у вигляді накидки, плаща-в-рукави, комбінезона

Легкий захисний костюм Л-1 використовують при роботі в умовах сильного зараження радіоактивними й отруйними речовинами та бактеріальними засобами Він виготовлений із прогумованої тканини і складається із: штанів із чобітьми; сорочки з капюшоном; двопальцевих рукавиць; сумки для зберігання костюма

Необхідно пам'ятати, що знімаючи засоби захисту шкіри після перебування на зараженій місцевості, слід звернути особливу увагу на те, щоб незараженими частинами тіла не торкатися зовнішньої частини захисного одягу Перед зняттям захисного одягу, зараженого ОР (СДОР), необхідно дегазувати передню частину комбінезона, особливо борти (нагрудний клапан) і рукавиці рідиною ІПП-8 . Дегазації також підлягають ті місця одягу та шкірних покровів, які були заражені від знятого захисного одягу

Після роботи на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, лицьову частину протигаза, штани із чобітьми, сорочку та гумові рукавиці необхідно облити водою, витерти зволоженою ганчіркою (травою), а протигазну сумку витрусити від пилу, стоячи за вітром Забруднені (заражені) ганчірки, тампони та інше збирають в окреме місце і ретельно дегазують

2.5. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (рис 2 20) полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення . Для організації і проведення рятувальних та інших аварійно-невідкладних робіт під час ліквідації наслідків стихійних лих, аварій, катастроф,

епідемій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення створюються формування цивільної оборони До проведення таких робіт залучаються: невоєнізовані формування ЦО, медичні організації та військові частини і підрозділи

Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт необхідно: