Аудиторська діяльність охоплює організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських пере-
вірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.
На відміну від бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, які здійснюють у межах підприємства його працівники, аудит (зовнішній) є контрольною діяльністю, яку здійснюють на підприємстві незалежні суб'єкти господарювання — аудитори. Тому в організації аудиту слід виділяти два моменти:
• організацію роботи аудиторських фірм;
• організацію проведення аудиторських перевірок. Аудиторська діяльність є сферою підприємництва аудиторських фірм або приватних аудиторів. Отже, аудит здійснюють незалежні особи (аудитори), аудиторські фірми, уповноважені суб'єкти господарювання на його проведення. Прибуток (дохід) від аудиторської діяльності оподатковується згідно з чинним законодавством.
Аудиторські фірмі та аудитори зобов'язані мати ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і можуть працювати виключно для надання аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть утворюватися на основі будь-яких форм власності, але загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутпому фонді не може перевищувати ЗО відсотків. Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, що в ній працює хоча б один аудитор. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.
В Україні, як і в більшості країн з ринковою економікою, аудитори, для того щоб мати право підписувати аудиторський звіт і брати участь у роботі аудиторської фірми як керівники, мають здати іспити та отримати сертифікат, який підтверджує їхній кваліфікаційний рівень.
Сертифікацію (визначення кваліфікаційної придатності) аудиторів здійснює Аудиторська палата України.
Право на отримання сертифіката мають громадяни України, котрі здобули вищу освіту, певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста.
Конкуренція на ринку аудиторських послуг призводить до того, що аудитори намагаються з метою зменшення витрат зменшувати обсяг перевірок (тестів) бухгалтерських документів по суті, застосовуючи певні методики та процедури. Серед таких методик — встановлення прийнятного рівня суттєвості і допустимого ризику невиявлення суттєвих невідповідностей, а також використання різноманітних математичних і статистичних методів, зокрема вибірок.
При цьому надзвичайно важливого значення для аудитора набуває процес попереднього планування аудиту, визначення витрат на перевірку та встановлення гонорару за послуги.
Під плануванням аудиту розуміють підготовку головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду та часу проведення аудиту. Метою планування аудиту є зосередження уваги аудитора на найважливіших напрямах перевірки, на проблемах,
Планування є початковою стадією проведення аудиту, на якій відповідно до Міжнародного стандарту аудиту № 300 "Планування" визначають обсяги і терміни аудиту, розробляють план і програму перевірки, які визначають види та послідовність дій аудитора.
Процес планування умовно можна поділити на три стадії: попереднє планування; складання загального плану; розробка програми аудиту.
На стадії попереднього планування аудитор вивчає наявну і доступну йому інформацію про підприємство-замовник. Для цього використовують матеріали, які зберігають у постійному архіві аудиторської фірми, інформацію, одержану від інших аудиторських фірм. Для роз'яснення спірних питань можливий виїзд до клієнта з попереднім погодженням переліку питань, які підлягають обговоренню. Послідовність робіт на стадії попереднього планування аудиту наведено на схемі (рис. 2.22).
Найважливішою складовою частиною планування аудиту є формування в аудитора уявлення про стан справ на підприємстві. Детальні вимоги до порядку отримання інформації про стан справ на підприємстві наведено в МСА № 310 "Знання бізнесу".
Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві.
Усвідомлення аудитором цього питання допоможе йому визначити події, операції та заходи, які могли б суттєво вплинути на звітність підприємства і зменшити ризик аудиту (загальний ризик).
Загальний план аудиту слід розробляти настільки детально, щоб аудитор мав можливість завдяки йому підготувати програму аудиту. В аудиторській програмі визначають час проведення кожної конкретної аудиторської процедури. У свою чергу, програма аудиту, її зміст та розмір залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також від особливостей методики і техніки, які використовує аудитор під час перевірки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація аудиту“ на сторінці 1. Приємного читання.
