Автоматизація калькулювання

Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту

В умовах комп'ютеризації обліку облік витрат на виробництво має бути нормативним. Основними завданнями розробки та впровадження нормативного методу обліку є підвищення рівня і ступеня деталізації нормування витрат, обчислення впливу зміни норм на величину фактичної собівартості, виявлення відхилень від норм за причинами, за місцями виникнення і центрами відповідальності. Технічно обґрунтоване, максимально диференційоване нормування витрат за видами, місцем формування витрат та об'єктами калькулювання, системне виявлення й облік змін норм створюють необхідну і достатню інформаційну базу для управління собівартістю продукції і пов'язаними з нею іншими якісними показниками виробничо-фінансової діяльності підприємства. Як вважав проф. В.Б. Івашкевич, "...експлуатаційні можливості ЕОМ дозволяють без суттєвого збільшення трудомісткості обчислити нормативну, а в подальшому — планову і звітну калькуляції по всій номенклатурі продукції, що випускається, за кожною модифікацією виробу або видом використання"[8, с. 128— 129]. При цьому немає необхідності виконувати всю сукупність розрахунків за кожним виробом, обчислювати і зберігати в базі даних результати таких розрахунків. Розрахунок нормативної собівартості виду продукції може проводитися за запитом шляхом вибірки, систематизації і підсумовування нормативів деталей та інших первинних елементів, які в нього входять.

В умовах автоматизації розрахунків і групування нормативів є можливість для переходу від складання нормативних калькуляцій на перше число місяця, кварталу, року до розробки їх на будь-яку дату поточного місяця. Це дозволяє відмовитися від щомісячного перерахунку залишків незавершеного виробництва у зв'язку із змінами норм на початок місяця і більш точно обчислювати фактичну собівартість товарного відпуску продукції.

Зазначимо також, що в комп'ютерній бухгалтерії завдяки розширеним можливостям аналітичного обліку можливі побудова багаторівневих розрізів статей витрат, необхідних для потреб управління, а також облік витрат за центрами відповідальності. Припустимо, необхідно деталізувати витрати по цехах, за видами продукції і видами витрат. Багаторівнева аналітика в одному розрізі в цьому разі не допоможе: підбивши підсумки, наприклад, по цехах, ми не отримаємо підсумків за видами продукції. У сучасних комп'ютерних системах, наприклад, у програмах "1С: Бухалтерия 7.7", "Галактика 5.71" це завдання може бути вирішено таким чином:

• для кожного виробничого підрозділу відкривається окремий субрахунок рахунка 23;

• види витрат задаються окремим переліком аналітичних статей "витрати";

• для деталізації за видами продукції використовується довідник "номенклатура".

Така схема калькуляції дозволить отримати інформацію: про витрати певного виду ресурсів на одиницю окремого виробу в конкретному підрозділі; про витрати за видами і групами продукції; про витрати за підрозділами; про витрати за видами витрат або за групами витрат (при цьому використовуються різні рівні аналітичного обліку).

Можливості організації аналітичного обліку доповнюються гнучкими засобами формування операцій, що дозволяють, наприклад, розносити загальновиробничі витрати пропорційно заробітній платі в основному виробництві.

Робота з бухгалтерськими рахунками в комп'ютерних програмах

В основі інформаційної моделі кругообігу засобів господарського об'єкта — підприємства лежить система рахунків бухгалтерського обліку, що є класифікаційними ознаками об'єктів обліку. Бухгалтерська динамічна інформаційна модель підприємства проявляється саме як сукупність бухгалтерських рахунків, їхньої кореспонденції і деталізації даних у системах аналітичного обліку. Ця модель визначає загальну структуру облікової інформації, у той час як ступінь деталізації інформації залежить від характеру зв'язків інформаційної бази даних у формі обліку.

Основні відмінності в роботі з бухгалтерськими рахунками в комп'ютерних програмах такі:

• можливість одночасного ведення обліку в кількох планах рахунків;

• можливості аналітичного обліку значно розширені. Багато програм, наприклад, "Галактика 5.71" та "1С: Бухгалтерия 7.7", дають змогу вводити проводки одночасно в кількох робочих планах рахунків. Це може бути корисним у кількох випадках:

  – а) якщо за первинним документом одночасно формується дві групи проводок — одна в національному плані рахунків, а інша — в плані рахунків іноземного партнера або власника;

  – б) при відокремленому веденні на підприємстві управлінського обліку;

  – в) при відокремленому веденні обліку відокремлених підрозділів підприємства (філій) з подальшою консолідацією.

При цьому номер, точніше код рахунка — це досить велика кількість цифр і літер, у межах якої допускається будь-яка система кодування рахунків. У найбільш розвинутих програмних системах план рахунків може містити також опис кореспонденції кожного рахунка, отож програма просто не дозволить здійснити неправильний бухгалтерський запис. Проф. З.А. Шнейдман свого часу зазначив, що "задачі на рівні аналітичного обліку мають найбільшу питому вагу на усіх ділянках бухгалтерського обліку і служать для отримання аналітичної бухгалтерської інформації, яка деталізує і конкретизує результатну інформацію, що отримується в задачах на рівнях синтетичного обліку і звітності" [23, с. 49]. Природно, що в умовах використання комп'ютерів багато авторів наполягали на поглибленні аналітичного обліку. Одні (проф. П.О. Додонов) бачили п'ятирівневу ієрархію рахунків, інші (проф. В.Ф. Палій) — паралельні ієрархічні розрізи. Проф. В.Ф. Палій писав: "...тепер виникає можливість у межах одного синтетичного рахунка одержати декілька різних систем аналітичних рахунків, які, у свою чергу, всебічно відображають первинну інформацію. В кожній системі аналітичних рахунків інформація групується і узагальнюється в інтересах управління за певним принципом" [15, с. 33]. Саме за цим підходом організовано аналітичний багатовимірний облік у сучасних системах, таких, наприклад, як "1С: Бухгалтерия 7.7", "Галактика 5.71", "Янус". Аналітичний облік у бухгалтерських системах ведуть шляхом встановлення зв'язків між конкретною проводкою, сумою, кількісним показником і об'єктом (об'єктами) обліку.

Наприклад, облік матеріалів на рахунку 20 "Виробничі запаси" ведуть як у розрізі номенклатури, так і за складами. Це дозволяє формувати звіти як по складах із розбивкою за матеріалами, так і за матеріалами з розбивкою по складах. Третій розріз аналітики за рахунком 20 ведеться за матеріально відповідальними особами.

У сучасних комп'ютерних програмах бухгалтерського обліку допустиме використання від 3 до 5 розрізів аналітичного обліку за кожним синтетичним рахунком. Це дає можливість організувати ведення аналітичного обліку в повній відповідності до вимог до затвердженого плану рахунків і отримувати всю необхідну звітність з потрібним рівнем деталізації, проте не виключає побудови аналітичного обліку і за глибоким ієрархічним принципом. У цьому разі розробники програмного забезпечення також у цілому дотримуються концепції, яка передбачає суворе обмеження використання субрахунків і розширення номенклатури аналітичних рахунків, що дозволяє вести аналітичний облік не лише за організаціями, а й за окремими розрахунковими документами (договорами, рахунками, накладними тощо).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Автоматизація калькулювання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Роль облікової інформації в управлінні

  • Інформаційні системи і технології

  • Етапи розвитку інформаційних технологій

  • УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: ЗМІСТ І КОНЦЕПЦІЇ

  • Функції управління

  • Розвиток науки управління

  • Сучасні концепції управління підприємствами

  • ВИДИ ТА СТРУКТУРА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПІДПРИЄМСТВ

  • Складові комп'ютерної інформаційної системи підприємства

  • Перспективні інформаційні системи

  • ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Економіко-математичні моделі підприємства

  • Фінансове моделювання для прийняття рішень

  • Використані джерела

  • Розділ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

  • Поняття системи бухгалтерського обліку та її складові

  • Способи обробки облікової інформації.

  • ПОНЯТТЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

  • Поняття організації бухгалтерського обліку

  • Складові організації бухгалтерського обліку

  • Нормативне регулювання бухгалтерського обліку

  • Поняття стандартів бухгалтерського обліку

  • Поняття облікової політики.

  • ВИДИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

  • Поділ бухгалтерського обліку на фінансовий, управлінський та податковий

  • Стратегічний облік

  • СУТНІСТЬ АУДИТУ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЯ

  • Поняття внутрішнього контролю

  • Поняття та призначення аудиту

  • Принципи та види аудиту

  • Аудиторські докази та методи їх отримання

  • Аналітичні процедури в аудиті

  • Аудиторський висновок і звіт

  • Організація аудиту

  • Використані джерела

  • Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Електронні первинні документи

  • Автоматизація процедури інвентаризації.

  • Можливості оцінки в комп'ютерних облікових програмах

  • Автоматизація калькулювання
  • Моделі облікових записів у комп'ютерних облікових програмах

  • Розширені можливості облікових записів в комп'ютерних програмах

  • Складання звітності в комп'ютерних облікових програмах

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ

  • Маршрути електронних документів

  • Реєстрація електронних документів

  • КОМП'ЮТЕРНІ ФОРМИ ТА СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

  • Розвиток форм бухгалтерського обліку

  • Фактори розвитку форм бухгалтерського обліку

  • Комп'ютерні форми бухгалтерського обліку

  • Комп'ютерно-комунікаційна форма обліку

  • ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ ПІДПРИЄМСТВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ КОМП'ЮТЕРНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

  • Вивчення й оцінка КІСП

  • Аудиторський ризик при використанні КІСП

  • Методика тестування КІСП аудитором

  • Розділ 4. СТВОРЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

  • Вимоги до програм бухгалтерського обліку

  • Способи впровадження КСБО

  • Рівні програмування КСБО

  • Характеристика персоналу КСБО

  • ПОСЛІДОВНІСТЬ СТВОРЕННЯ КСБО НА ПІДПРИЄМСТВАХ

  • Класифікація та вибір бухгалтерських програмних продуктів

  • Програмні засоби для створення КСБО

  • Витрати на КСБО та її економічна ефективність

  • ПОБУДОВА СТРУКТУРИ ОБЛІКОВОГО АПАРАТУ

  • Особливості побудови бухгалтерії при застосуванні обчислювальної техніки

  • Створення структури комп'ютерної бухгалтерії

  • Мережеві технології в організації роботи облікового апарату

  • НАЛАГОДЖЕННЯ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНИХ ПРОЦЕДУР АУДИТУ ТА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

  • Організаційні заходи контролю КІСП

  • Контроль за виконанням облікових записів у КСБО

  • Програмне забезпечення аудиторської діяльності

  • Використані джерела

  • ДОДАТКИ