Незважаючи на те, що сьогодні все більше підприємств звертаються до ERP-cиcтeм, із часом виявляються деякі їхні особливості у сферах виробництва, збуту й управління
персоналом, через що виробничі підприємства часто не можуть одержати необхідні їм дані. ERP-системи завжди сфокусовані винятково на внутрішніх процесах підприємства. ERP оптимі-зує прийом замовлень, планування виробництва, закупівлю, виробництво, доставку й управління, тобто всі внутрішні операції. Однак сьогодні переваг у конкуренції домагаються ті підприємства, котрі зосереджуються на повному процесі руху споживчої вартості до покупця. І тут модель ERP виявляється недостатньою.
На противагу концепціям MRPII і ERP, орієнтованим на внутрішні процеси підприємств, останніми роками спостерігається тенденція інтенсивного розвитку технологій управління, спрямованих на удосконалення взаємодії із суб'єктами, які є зовнішніми щодо підприємства та його виробничого ланцюжка, тобто із замовниками, постачальниками, партнерами тощо. Метою є вихід "за ворота" підприємства й організація управління повним циклом випуску продукції, від її проектування з урахуванням вимог замовника до гарантійного і сервісного обслуговування. Такими технологіями в сучасних умовах є: MES (Manufacturing Execution System — система управління виробництвом), CSRP (Customer Synchronized Resource Planning — планування ресурсів, що є синхронним із споживачем), SCM (Supply Chain Management — управління ланцюгом поставок),CRM (Customer Relationship Management — управління взаємодією з клієнтами).
У стандартних випадках дані MES-систем мають показники руху деталей по конвеєру або інгредієнтів за реальний проміжок часу, а також інформацію для контролю за якістю й експлуатацією. Використовуючи штрих-коди або інші способи автоматизації управління виробничим процесом, підприємства в розвинутих країнах відмовляються від руйнівної і дорогої з погляду витрат часу практики, коли операторам доводиться зупинятися, щоб робити позначки від руки. У разі правильного використання дані MES-систем дозволяють менеджерам істотно спрощувати процес порівняння показників роботи різних змін, контролювати кількість комплектуючих, готових виробів, а також відходів і бракованої продукції.
Головним завданням ERP-систем є зниження витрат на види діяльності, основані на господарських операціях, — виконання замовлень, бухгалтерський облік і здійснення закупівель. Дані, що могли б сприяти, наприклад, скороченню часу виробничого циклу або виявленню проблем на конвеєрній лінії, часто залишаються поза межами можливостей ERP-систем. З іншого боку, дані, які надходять з конвеєра і є частиною MES-системи, допомагають контролювати такі види діяльності що дають прибуток, як використання виробничого устаткування, сировини, комплектуючих, а також персоналу.
Виробникам слід також інтегрувати покупця в процес планування діяльності підприємства. Інтеграція покупця в ключові бізнес-процеси потребує нової моделі управління діяльністю підприємства — планування ресурсів, синхронізованого з покупцем — CSRP (Customer Synchronized Resource Planning). Сутність технології CSRP полягає в тому, що при плануванні й управлінні підприємством враховують не лише виробничі та матеріальні ресурси, а й ті, які звичайно розглядають як допоміжні або накладні (тобто такі, які використовують в процесі маркетингової і поточної роботи з клієнтом, післяпродажного обслуговування тощо). Відбувається перехід від планування виробництва до планування задоволення вимог клієнтів. Реалізація цієї технології дозволяє керувати виконанням замовлень клієнтів і роботою всього підприємства набагато краще. З'являється можливість погодинної зміни виробничого графіка, що для звичайної ERP-системи практично неможливо, у той час як це часто трапляється на діючих виробництвах малого та середнього розміру. Стає можливим детальний аналіз вартості замовлення і навіть конкретного товару ще на етапі його оформлення.
Логічним розвитком ERP стали системи управління логістикою Supply Chain Management — SCM. Виникло поняття інтеграції ланцюжків постачань (Supply Chain Integration), яке об'єднує покупців і постачальників у рамках єдиної структури обробки даних. SCM забезпечує управління розширеним виробничим ланцюжком, тобто не лише внутрішніми ресурсами підприємства, а й найважливішими зовнішніми (наприклад, облік розрахунків із замовниками і постачальниками). SCM реалізує новітню технологію управління, описану в стандарті CSRP, котра допускає наявність у системі можливостей управління зовнішніми щодо підприємства елементами виробничого ланцюжка. Метою виходу за межі підприємства є управління повним циклом випуску продукції від проектування до гарантійного і сервісного обслуговування. Технологія SCM означає перехід від управління поставками до управління логістичними ланцюжками поставок, які охоплюють усю інфраструктуру бізнесу — систему дистриб'юторів і дилерів, виробників і постачальників тощо. Інакше кажучи, в аналізі фінансово-господарської діяльності враховують всю низку, за якою товар із сировини перетворюється в готовий виріб і потім через мережу продажів попадає до кінцевого споживача. Причому, на відміну від CSRP, в якому основна увага акцентується на внутрішніх тонкощах виробництва, SCM фокусується на зовнішній логістиці і на зовнішніх щодо виробництва процесах.
Проблема управління замовленнями сприяла розробці систем взаємодії з покупцем (Customer relationship management — CRM). CRM — це технологія управління зв'язками і взаємодією з клієнтами підприємства, основана звичайно на прогнозуванні контрактів, на їх відслідкуванні, на підтримці й обслуговуванні клієнтів, на супроводженні процесів замовлень та продажів.
Сьогодні модулі, що забезпечують реалізацію технологій CSRP, SCM, CRM, стали невід'ємним елементом провідних ERP-систем. Вони можуть також бути виконані і у вигляді окремих CSRP-, SCM- або CRM-систем.
Інша актуальна тенденція — забезпечення функціонування ERP-систем з Inetrnet, аж до підтримки ними Web-інтерфейсу, зокрема в нових версіях Oracle Applications Rll, J.D. Edwards OneWorld, а також у програмному забезпеченні SAS System (SAS Institute, США). Досить характерною є інтеграція ERP-систем з іншими зовнішніми системами ("клієнт — банк", електронний документообіг, автоматизоване проектування, управління технологічними процесами тощо).
Електронна комерція і бухгалтерський облік
Однією з найпоширеніших сьогодні форм використання Internet-технологій у бізнесі є так звана електронна комерція. Електронна комерція — це будь-яка форма ведення бізнесу, в якій взаємодія між контрагентами відбувається за допомогою електронних засобів.
Придбання товарів та послуг у системі електронної комерції відбувається так: підприємство встановлює постійно працюючий комп'ютер — сервер з виходом до Internet і спеціальне програмне забезпечення (створює так званий віртуальний магазин). На екрані комп'ютера потенційний клієнт бачить рекламне оголошення з кількома варіантами вибору. Вибір одного з них веде до сторінки з іншою інформацією на екрані і так далі. Клієнт має
можливість подивитися товар у трьох проекціях, отримати додаткову інформацію і зробити замовлення.
Інструменти, якими підприємство може користуватися для реалізації можливостей електронної торгівлі, можна умовно поділити на чотири групи: спеціалізоване програмне забезпечення, власне Internet-магазин, шлюз у систему електронного обміну даними (рис. 1.13).
Порівняно із звичайним магазином електронний має багато переваг: збільшення обсягу продажу завдяки створенню додаткової торгової точки; розширення ринку збуту (сьогодні Internet користуються більше 50 млн абонентів, причому більша частина з них — за межами України); зменшення витрат на збут (витрати на транспортування і торгівлю товарами або послугами через електронний магазин менші, ніж через звичайний, торгові витрати може бути знижено); випередження конкурентів, оскільки процес передачі інформації про товари або послуги потенційним покупцям становить усього кілька секунд, і в продавця) є можливість першим продати товар; можливість працювати в будь-якій точці земної кулі, оскільки Internet функціонує 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік.
З погляду комп'ютерних даних уся інформація, котра утворює магазин (логотип компанії, інформація про підприємство, каталог продукції тощо), створюється на комп'ютері, що належить продавцю або організації, через яку продавець підключений до Internet, і на ньому ж зберігається. Комп'ютер, на якому записано магазин, є частиною Internet, і тому він відкритий для будь-якого користувача мережі, котрий бажає його відвідати і переглянути дані, що там зберігаються.
З погляду руху товарів і послуг й ознайомлення з ними потенційних покупців (у даному разі це покупці з доступом до Internet) електронні магазини виконують ті ж самі функції, що й звичайні види реклами. Однак, на відміну від них, електронний магазин не припиняє своєї діяльності після того, як до нього зникне цікавість (як це відбувається, наприклад, з газетною рекламою). Він буде працювати, пропонуючи свої послуги стільки часу, скільки запланує продавець, не обмежуючи відвідувачів часом перегляду.
Електронні магазини також пропонують інтерактивні засоби спілкування з покупцем на базі мультимедіа-технологій, включаючи обробку замовлень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перспективні інформаційні системи“ на сторінці 1. Приємного читання.
