Розробляючи загальний план, аудитор здійснює аналіз таких питань:
• головні фактори, які мають вплив на діяльність підприємства;
• найважливіші характеристики підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його
Рис. 2.22. Послідовність робіт на стадії попереднього планування аудиту
звітування включно із змінами, які, можливо, були після попереднього аудиту;
• розподіл обов'язків між керівництвом підприємства;
• методологія і принципи бухгалтерського обліку, які застосовувала бухгалтерія підприємства;
• можливий ефект від змін в обліковій політиці;
• знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які може використати аудитор у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах;
• оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю;
• визначення порогу суттєвості помилок для завдань аудиту з кожного виду операцій;
• імовірність суттєвих помилок в обліку, яку оцінює аудитор з огляду на попередній період перевірки і знайдені ним раніше помилки;
• визначення складних бухгалтерських операцій з включенням тих, які виконувалися з використанням суб'єктивної думки бухгалтера (нарахування резервів тощо).
Якщо дотримуються умови, які засвідчують необхідність залучення експертів, аудитор має чітко поставити завдання, визначити вид роботи, яку буде здійснювати спеціаліст.
Аудиторська програма розробляється з моменту конкретизації загального плану аудиту. В аудиторську програму також вносять перелік об'єктів аудиту за його напрямками, терміни проведення. У програмі аудиту оцінюється ризик внутрішнього контролю і ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності.
В аудиторській програмі види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур мають збігатися з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту і контролювати їхню роботу. До аудиторської програми включається також перелік об'єктів аудиту за його напрямами, а також час, який необхідно витратити на кожен напрям аудиту або аудиторську процедуру.
У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності, який можливий під час проведення аудиторських процедур, визначає термін проведення аудиторських тестів і незалежних процедур, координує роботу всіх можливих помічників, залучених із числа співробітників підприємства, зазначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.
Аудитор зобов'язаний вести документацію справ, які стосуються прийнятих рішень за результатами проведеної аудиторської перевірки і які, у свою чергу, буде покладено в основу аудиторського висновку. Записи і висновки аудитора за кожним розділом аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовує аудитор у процесі підготовки й обґрунтування аудиторського звіту керівництву клієнта.
Документальне оформлення аудиторської перевірки регламентує Міжнародний стандарт № 230 "Документація". У цьому нормативі викладено приблизний зміст і порядок оформлення та зберігання робочої документації аудитора.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація аудиту“ на сторінці 2. Приємного читання.
