Щоб скласти висновок про фінансово-майновий стан клієнта, аудитор має визначити конкретні цілі проведення аудиту, досягнення яких дозволить йому підтвердити фінансові документи клієнта або спростувати дані (виявити неузгодженість), наведені в них.
Встановивши конкретні цілі аудиту, аудитор прагне одержати докази на користь кожного конкретного пункту перевірки або всупереч йому. Таким чином, аудитор визначає процедури, які дають йому можливість підтвердити конкретні цілі перевірки і підготувати позитивний висновок або виявити неузгодженість фінансових документів.
Аудит являє собою сукупність дій аудитора. Такі дії аудитора називають аудиторськими процедурами. Основна мета аудиторських процедур — зібрати достатню кількість підтверджень (аудиторських доказів) на користь формування того чи іншого типу аудиторського висновку.
Термін аудиторські докази означає інформацію, одержану аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. Аудиторські докази — це первинні документи та облікові записи, які кладуться в основу фінансової звітності, а також підтверджуючої інформації з інших джерел.
Поняття аудиторських доказів й основні шляхи їх отримання наводяться в Міжнародному стандарті № 500 "Аудиторські докази".
Аудитор має одержати таку кількість аудиторських доказів, котра дозволила б зробити необхідні висновки, при використанні яких буде підготовлено аудиторський висновок.
Аудиторські докази одержують після належного поєднання тестів систем контролю та процедур перевірки за змістом.
Тести систем контролю — це перевірки, які виконуються для одержання аудиторських доказів про відповідність структури й ефективність функціонування систем обліку та внутрішнього контролю. Але за деяких обставин докази може бути одержано тільки в результаті процедур перевірки за змістом.
Класифікацію та методи отримання аудиторських доказів наведено на рис. 2.21.
У загальному вигляді аудиторські процедури можна класифікувати так [12, с. 21]:
• розуміння бізнесу, його організації, галузі, в якій здійснюється діяльність підприємства;
Рис. 2.21. Класифікація та методи отримання аудиторських доказів
• вивчення форм й методів обліку, оцінювання впливу законодавчих змін на стан обліково-аналітичного процесу;
• визначення стану об'єкта в натуральному, вартісному вираженні;
• вивчення і аналіз інформації про діяльність підприємства в цілому;
• контроль процесу відображення деяких операцій в обліку (первинні документи, аналітичні, синтетичні та звітні документи).
Метод аудиту — це сукупність способів, прийомів, використовуваних для дослідження стану об'єктів, що вивчаються. Методом аудиту є визначення реального, якісного та кількісного стану об'єктів, виявлення відхилень від базового або нормативного стану й оцінювання цих відхилень за критеріями доцільності й законності.
Найповніший перелік методів аудиту наводять проф. Ф.Ф. Бу-тинсць та Н.М. Малюга [8]. До них належать фактична перевірка, підтвердження, документальна перевірка, спостереження, опитування, перевірка арифметичної точності, аналітичні процедури, сканування, обстеження, спеціальна перевірка, зустрічна перевірка тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аудиторські докази та методи їх отримання“ на сторінці 1. Приємного читання.
