Становлення ринкової економіки і поява багатьох юридично відокремлених господарюючих суб'єктів, у яких перетинаються інтереси багатьох зацікавлених сторін,
зумовили необхідність незалежного фінансового контролю. Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" [19] підприємець має право здійснювати незалежний контроль своєї фінансово-господарської діяльності на комерційній договірній основі за відповідну плату. Такий різновид зовнішнього контролю має назву аудиту.
Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам [19, Ст. 4].
У Законі України "Про аудиторську діяльність", крім того, визначено правові засади організації і здійснення аудиторської діяльності в Україні. Аудиторська діяльність в Україні також регламентується Міжнародними стандартами аудиту та етики*, які з 1 січня 2004 року є обов'язковими для українських аудиторів (рис. 2.19).
Рис. 2.19. Структура нормативно-законодавчого регулювання аудиту в Україні
Проф. Ф.Ф. Бутинець зазначає, що основною метою аудиту є "...визначення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності, їх повноти та відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам" [6, с. 26]. Однак розуміння сутності аудиту у світовій практиці дещо інше. Аудит здійснює не лише перевірку вірогідності фінансових показників, а й, що не менш важливо, розробку пропозицій з оптимізації господарської діяльності з метою раціоналізації витрат і збільшення прибутку. Як правильно зазначено в джерелі [20], аудит можна визначити як своєрідну експертизу бізнесу. Аудиторська діяльність охоплює" крім перевірок, надання різноманітних послуг: ведення і відновлення обліку, консультації з питань ведення обліку, оподатковування, навчання тощо.
Відомий американський фахівець у галузі теорії і практики аудиту проф. Дж. Робертсон підкреслює" що аудит — це діяльність, спрямована на зменшення підприємницького ризику [44].
Він стверджує, що аудит сприяє зменшенню до прийнятного рівня інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів. Можна приблизно підрахувати (спрогнозувати) цей ризик і визначити ймовірність сприятливих подій. Водночас підприємницький ризик компанії (фірми, організації) прямого впливу на аудиторів не справляє.
Ще одним видом зовнішнього щодо підприємства контролю є судово-бухгалтерська експертиза. Але аудит і судово-бухгалтерська експертиза суттєво відрізняються. Відмінність полягає в тому, що аудит — незалежна перевірка, а судово-бухгалтерська експертиза здійснюється за рішенням судових органів. Специфіка судово-бухгалтерської експертизи виявляється в її процесуально-правовій формі, що забезпечує одержання джерела доказів у застосуванні експертних знань в галузі бухгалтерського обліку під час дослідження здійснених господарських операцій [53].
Аудит використовується незалежно від наявності чи відсутності карної або цивільної справи, тоді як судово-бухгалтерська експертиза не може використовуватися поза карною або арбітражною справою.
Відповідно до цього найважливішими завданнями аудиту є:
• 1) встановлення вірогідності бухгалтерської (фінансової) звітності економічних суб'єктів і відповідності здійснених ними фінансових та господарських операцій нормативним актам;
• 2) оцінка системи внутрішнього контролю підприємства, причому ця оцінка має величезне значення для самої аудиторської організації при проведенні аудиторської перевірки на всіх її етапах;
• 3) вчасне виявлення потенційного банкрутства, тобто визначення життєздатності підприємства, що важливо для суб'єкта, якого перевіряють, його контрагентів і суспільства в цілому.
Основна мета аудиту також доповнюється обумовленими в договорі з клієнтом задачами виявлення резервів кращого використання фінансових ресурсів, аналізом правильності розрахунку податків, розробкою заходів з поліпшення фінансового становища підприємства, оптимізації витрат і результатів діяльності, доходів і витрат.
Таким чином, мету аудиту можна сформулювати як вирішення конкретного завдання, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірними зобов'язаннями аудитора і клієнта.
Об'єкт аудиторської діяльності — це взаємопов'язані економічні, організаційні, інформаційні, технологічні та інші сторони функціонування системи, яку вивчають і стан якої можна оцінити кількісно і якісно [12]. Об'єкти аудиту моясуть бути різними за складом та структурою, за відношенням до різних сфер діяльності, за іншими характеристиками.
До об'єктів аудиту належать активи і пасиви підприємства, господарські процеси (рис. 2.20), фінансовий результат. Крім того, при оцінці ризиків аудитор також вивчає й оцінює організаційну структуру підприємства, систему бухгалтерського обліку, особливості бізнесу — усе те, що виливає на оцінку системи внутрішнього контролю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття та призначення аудиту“ на сторінці 1. Приємного читання.
