Рис. 2.20. Господарські процеси — об'єкти аудиту
Суб'єктами аудиту є зовнішні аудитори, які здійснюють аудиторську перевірку, а також співробітники служби внутрішнього контролю (аудиту) підприємства.
Становлення аудиту як економічного поняття можна віднести до кінця XVIII — початку XIX ст., коли у Великій Британії з'являються відповідні законодавчі акти. У Великій Британії закон про обов'язковий аудит було прийнято у 1862 p., у Франції — у 1867 р., у США — у 1887 р. [12].
Інститут аудиторів виник в Англії в 1299 p., однак сучасні його форми беруть початок в Единбурзі (Шотландія) з 1854 р. Ще в XIX ст. Л.Р. Діксі (Англія) визначив аудит як роботу, пов'язану з підтвердженням правильності й об'єктивності бухгалтерського балансу.
Перевірки у формі ревізій фінансово-господарської діяльності суб'єктів мають давнішу історію, але інформації" яка підтверджує це, занадто мало. Наприклад, в Італії вже в XIV ст. облікові книги в деяких місцевостях стали завірятися в спеціальних бюро. Ці книги визнавалися як речовинний доказ у суді. Із XVI ст. в багатьох країнах вводять правовий контроль облікових книг і починають використовувати термін аудитор у розумінні контролер" ревізор для позначення людей, котрі перевіряють облікові записи. У XX ст. аудит стає невід'ємним елементом ринкової економіки.
Розвиток інституту аудиту прискорили економічні кризи 1825, 1836, 1847, 1857 pp. і т. д., що супроводжувалися численними банкрутствами пе лише підприємств, а й банків. Для захисту інтересів вкладників виникла необхідність установити контроль за веденням обліку і складанням звітності підприємств з метою вчасного надання інформації про їхнє можливе банкрутство.
У середині XIX ст. було прийнято пакет законів про британські компанії, які зобов'язали акціонерні компанії доручати незалежним бухгалтерам перевірку бухгалтерських книг та рахунків компаній з подальшим звітом перед акціонерами. Така перевірка мала відбуватися не рідше одного разу в рік. Незалежні бухгалтери, котрі роблять аудиторські перевірки, мають у Великобританії назву присяжних бухгалтерів (Chartered Accountants).
Особливо сильний імпульс розвитку аудиту дала світова економічна криза 1929—1933 pp., коли масове банкрутство акціонерних товариств та підприємств примусило до жорсткості порядку складання звітів, балансів і підтвердження їх з боку незалежних аудиторів. Можна вважати, що криза змусила практично всі країни ринкової економіки вводити обов'язкові вимоги до обсягу інформації в річних звітах, установлювати обов'язковість публікації цих звітів і підтвердження їхньої вірогідності з боку аудиторів. Аудит стає досить могутнім засобом проти шахрайства.
У цей період аудит, як професія, формується в Сполучених Штатах Америки. Американські аудитори називають себе сер-тифікованими громадськими бухгалтерами (Certified Public Accountant — CPA).
Величезний внесок у розвиток аудиту зробив американський учений і видатний практик Роберт Монтгомері, який заснував сучасну теорію аудиту.
Після 1949 р. незалежні аудитори стали більше уваги приділяти питанням внутрішнього контролю в компаніях, справедливо вважаючи, що при ефективній системі внутрішнього контролю імовірність помилок незначна, а дані звітів досить повні і точні. Такий аудит дістав назву системно орієнтованого.
Принципи та види аудиту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття та призначення аудиту“ на сторінці 2. Приємного читання.
