| Країни | Державні цінні папери | Цінні папери урядових агентств | Іпотечні цінні папери | Цінні папери фінансових інститутів | Інші корпоративні цінні папери | Іноземні цінні папери |
| Операції РЕПО | ||||||
| Країни євро зони | Так | Так | Так | Так | Так | Ні |
| Ісландія | Так | Так | Ні | Ні | Ні | Ні |
| Швеція | Так | Так | Так | Ні | Ні | Ні |
| Швейцарія | Так | Так | Так | Ні | Ні | Так |
| Японія | Так | Ні | Ні | Ні | Ні | Ні |
| Великобританія | Так | Так | Ні | Так | Ні | Так |
| США | Так | Так | Ні | Ні | Так | Ні |
| Застава за ломбардною позикою | ||||||
| Країни євро зони | Так | Так | Так | Так | Так | Ні |
| Данія | Так | Так | Так | Ні | Ні | Ні |
| Ісландія | Так | Так | Ні | Ні | Ні | Ні |
| Швеція | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
| Швейцарія | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
| Японія | Так | Так | Ні | Ні | Так | Так |
| Пряма купівля або продаж | ||||||
| Японія | Так | Ні | Ні | Ні | Ні | Ні |
| Великобританія | Так | Так | Ні | Так | Ні | Ні |
| США | Так | Так | Ні | Ні | Так | Ні |
Це пояснюється тим, що більшість операцій є короткотерміновими - здебільшого на один-два тижні або й на один день (операції овернайт). Проводяться вони з метою зменшення коливання ліквідності та зниження дефіциту грошових коштів при завершенні розрахунків платіжних систем наприкінці кожного робочого дня. На такому короткому часовому проміжку фінансові ризики, навіть в операціях із корпоративними цінними паперами, мінімізуються.
Широке використання центробанками країн єврозони, Ісландії, Норвегії, Швеції та Швейцарії в операціях рефінансування корпоративних цінних паперів пояснюється особливістю фондового ринку цих країн. Він в основному представлений облігаціями банків та акціями підприємств. Наприклад, у Німеччині корпорації рідко емітують облігації, їх частка у загальному обсязі боргових зобов'язань є незначною - близько 2 %.
Центральні банки країн єврозони використовують корпоративні цінні папери при регулюванні грошово-кредитного ринку тому, що, на відміну від США, мають доступ до ринку ЦП компаній як фінансового, так і нефінансового секторів.
Політика відкритого ринку полягає у змінах обсягів купівлі та продажу цінних паперів центральним банком. Ці операції зумовлюють зміну резервів комерційних банків, що у свою чергу, позначається на обсязі та вартості банківських кредитів. Тому центральний банк може впливати на розмір грошової маси та на рівень ринкової процентної ставки.
Існують два типи операцій на відкритому ринку:
1. Динамічні - спрямовані на зміну обсягів резервів, коли центральний банк продає цінні папери зі свого портфеля, щоб стабілізувати або зменшити масу грошей в обігу та стримати зростання платоспроможності попиту, сприяє підвищенню рівня процентної ставки та зменшенню інфляції.
Якщо центральний банк розміщує цінні папери безпосередньо в банківській системі, зменшуються надлишкові резерви банків, а депозитна база залишається сталою. Все це зменшує грошову пропозицію.
У разі продажу цінних паперів небанківським учасникам фондового ринку зменшуються резерви комерційних банків і одночасно зменшується їх депозитна база,
2. Захисні - спрямовані на відшкодування впливу на монетарну базу інших факторів. У цьому випадку центральний банк купує цінні папери, чим збільшує грошову масу в обігу.
Об'єктом операцій на відкритому ринку здебільшого є цінні папери, що мають високу ліквідність і користуються повсюдним попитом за незначних коливань ринкової вартості.
Переваги операцій на відкритому ринку порівняно з іншими засобами грошово-кредитної політики такі:
повний контроль з боку центрального банку над обсягом і часом проведення операцій;
можливість точного визначення обсягу проведення операцій від дуже малих до значних обсягів продажу або купівлі цінних паперів;
легко піддаються коригуванню, якщо центральний банк виявить, що при проведенні грошово-кредитної політики і зроблено помилку і пропозиція грошей, наприклад, занадто збільшилася внаслідок завеликого обсягу придбаних цінних паперів;
можна швидко зреагувати і виконати зворотну дію, тобто продати певну кількість цінних паперів.
Інструменти адміністративного характеру
Важливим інструментом адміністративного, або прямого, впливу центрального банку на грошово-кредитну сферу є регулювання рівня процентних ставок, приросту кредитів, обсягу портфельних інвестицій.
Жорстке адміністративне регулювання процентних ставок по кредитах і депозитам комерційних банків характерно для держав, що розвиваються, хоча в окремі роки даний метод використовувався й у промислово розвинутих країнах. В умовах обмеження верхніх меж процентних ставок виникає надлишковий попит на кредит, у результаті чого процентна політика сприяє адміністративному розподілу фінансових ресурсів.
Останнім часом спостерігається відхід центральних банків від політики лімітування верхнього рівня процентних ставок по кредитах і депозитам банківських інститутів. Це обумовлено тим, що вигоди від використання даного методу регулювання мають місце лише протягом нетривалого періоду часу, а негативні наслідки дуже значні.
До інструментів адміністративного характеру відносять:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Центральний банк і грошово-кредитна політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток операцій на відкритому ринку“ на сторінці 2. Приємного читання.
