• 11. Фінансові установи повинні звертати особливу увагу на всі складні, надзвичайно великі операції, на всі незвичні схеми проведення операцій, де не можна простежити очевидну економічну або законну кінцеву мету. Необхідно перевіряти наскільки це можливо зміст і цілі таких операцій і отримані висновки оформлювати у письмовій формі, щоб компетентні органи та аудитори могли ними користуватися.
• 12. Вимоги ПОК та вимоги щодо ведення обліку, викладені у Рекомендаціях 5, 6 та 8-11, застосовуються до визначених нефінансових підприємств та сфер діяльності у таких випадках: до казино, до агентів з питань нерухомості, до торговців дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, до юристів, нотаріусів, інших незалежних професіоналів у правовій сфері, до трастів і посередників.
• 13. Якщо фінансова установа підозрює або має достатні підстави підозрювати, що кошти є результатом кримінальної діяльності або пов'язані з фінансуванням тероризму, необхідно встановити вимогу (безпосередньо у законодавстві або у підзаконному акті) щодо негайного повідомлення про свої підозри підрозділу фінансової розвідки (ПФР).
• 14. Фінансовим установам, їх керівникам, посадовим особам та працівникам необхідно:
– а) надавати визначений нормативними актами юридичний захист від кримінальної або цивільної відповідальності у зв'язку з порушенням будь-яких обмежень щодо розкриття інформації, обумовлених контрактом або будь-якими законодавчими, нормативними чи адміністративними положеннями, якщо вони добросовісно доводять свої підозри до відома підрозділу фінансової розвідки, навіть за умови, що вони не знали точно, з якими саме кримінальними діями пов'язана операція, а також незалежно від того, чи такі кримінальні дії насправді мали місце;
– Ь) заборонити згідно із законом розголошення факту повідомлення ПФР про підозрілу операцію або пов'язану з цим інформацію.
• 15. Фінансові установи розробляють програми протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.
• 16. Вимоги, визначені в Рекомендаціях 13-15 та 21, застосовуються до всіх визначених нефінансових підприємств та сфер діяльності.
• 17. Країни повинні забезпечити застосування ефективних, адекватних та дієвих санкцій (кримінальні, цивільні або адміністративні) до фізичних або юридичних осіб, які не виконують вимог щодо боротьби з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму.
• 18. Країни не повинні дозволяти створення або продовження роботи банків-оболонок. Фінансовим установами слід відмовлятися від вступу в кореспондентські банківські відносини з банками-оболонками або від продовження таких відносин. Фінансові установи повинні також вживати запобіжних заходів, щоб уникати встановлення кореспондентських банківських відносин з іноземними фінансовими установами, які дозволяють використання своїх рахунків банками-оболонками.
• 19. Країни повинні розглянути можливість:
a) здійснення заходів з виявлення або відстеження перевезень готівки та обігових грошово-кредитних документів на пред'явника через кордони за умови виконання жорстких правил щодо належного використання інформації та недопущення будь-яких обмежень свободи переміщення капіталів;
b) застосування і корисності системи, на основі якої банки та інші фінансові установи і посередники повідомляли б про всі внутрішні та міжнародні валютні операції, сума яких перевищує певний фіксований поріг, національному центральному органу з комп 'ютеризованою базою даних, які можуть надаватися для розслідування справ, пов'язаних з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму, у розпорядження компетентних органів за умови виконання жорстких правил щодо належного використання інформації.
• 20. Країни повинні розглянути можливість застосування Рекомендацій FATF до інших підприємств та сфер діяльності, які можуть бути задіяні у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму.
• 21. Фінансові установи повинні приділяти особливу увагу діловим стосункам і операціям з особами, в тому числі компаніями та фінансовими установами, з країн, де Рекомендації FATF не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою.
• 22. Фінансові установи повинні забезпечити застосування вищезазначених підходів також до роботи своїх відділень і закордонних дочірніх компаній, в яких вони володіють більшістю акцій, особливо в тих країнах, де ці Рекомендації не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою, в тих межах, у яких це можливо з огляду на місцеве законодавство і нормативні акти.
• 23. Країни повинні забезпечити адекватне регулювання діяльності фінансових установ і нагляд за їх діяльністю, а також ефективне впровадження цими установами Рекомендацій FATF.
• 24. До визначених нефінансових підприємств та сфер діяльності повинні застосовуватися регулятивні і наглядові заходи.
• 25. Компетентні органи повинні розробити методичні рекомендації та надавати інформацію, яка допоможе фінансовим установам та визначеним нефінансовим підприємствам і сферам діяльності застосовувати національні заходи боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, зокрема щодо виявлення та повідомлення про підозрілі операції.
• 26. Країни повинні створити підрозділи фінансової розвідки, які є національними центрами для одержання (і, якщо це дозволено, запиту), аналізу і передачі повідомлень про підозрілі операції та іншої інформації щодо потенційного відмивання грошей або фінансування тероризму.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Центральний банк і грошово-кредитна політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні вимоги FATF і організація боротьби з легалізацією "брудних грошей" у банківському секторі економіки“ на сторінці 2. Приємного читання.
