із 7 вересня 1998 року введено обов'язковий продаж валютних надходжень на користь резидентів;
запроваджено проведення безготівкових операцій із купівлі-продажу вільно конвертованої валюти лише через Українську та Кримську міжбанківські валютні біржі;
для забезпечення валютного ринку іноземною валютою організовано продаж готівкової іноземної валюти на аукціонах Української міжбанківської валютної біржі;
під час подання заявок на купівлю іноземної валюти введено обов'язкові підтвердження клієнтом фактичного надходження товару та отримання послуг;
уведено обмеження на здійснення резидентами попередньої (авансової) оплати у вільно конвертованій валюті за договорами про купівлю імпортних товарів та послуг;
установлено обмеження на купівлю валюти банками-нерезидентами;
запроваджено обмеження на продаж іноземної валюти фізичним особам;
знижено рівень маржі за операціями з купівлі-продажу валют із 10 до 5 %;
уповноваженим банкам було заборонено мати відкриту валютну позицію;
призупинено кредитування в іноземній валюті;
підвищено норми обов'язкового резервування для банків і вилучено з їх покриття обсяги активів, розмішених у державні цінні папери;
посилено роботу із залучення Національним банком коштів від банків на депозитні рахунки;
Міністерство фінансів здійснив заходи щодо конверсії ОВДП, які перебували у власності Національного банку та комерційних банків.
Ці заходи дали змогу зменшити вплив наслідків фінансової кризи в сусідній державі на грошово-кредитний ринок України, значною мірою відновити збалансований режим функціонування всіх його сегментів - кредитного, валютного та фондового, а також уникнути руйнування банківської системи.
Подальший розвиток банківської системи та монетарних інструментів із регулювання грошово-кредитного ринку був зорієнтований на підтримку цінової стабільності та на її основі сталого економічного зростання.
З прийняттям 20.05.1999 р. Закону України "Про Національний банк України" процедура розроблення та затвердження документа щодо проведення грошово-кредитної політики суттєво змінилася.
2000-2007 роки в монетарній сфері можна охарактеризувати як адекватні процесам, що відбувалися в реальному секторі економіки та бюджетній сфері.
У цей період відновлено тенденції до економічного зростання, значно підвищилася цінова стабільність, рівень інфляції після проведення грошової реформи мав тенденцію до поступового зниження і був таким, що відповідає стану економічного розвитку країни, яка щойно стала на шлях започаткування суттєвих економічних реформ. Активно проводилася політика щодо відновлення і збільшення обсягів валютних резервів.
У 2004 році своєчасні та скоординовані дії Національного банку України на всіх сегментах грошово-кредитного ринку сприяли попередженню фінансової кризи, яка могла виникнути як наслідок політично-економічної ситуації в період проведення президентських виборів. Протягом третього етапу Національний банк України розробив нормативні документи, які регламентують його відносини з банками під час регулювання грошово-кредитного ринку на всіх його сегментах - кредитному, валютному, фондовому.
До жовтня 2008 року економіка України розвивалася високими темпами, які, однак, характеризувалися значною волатильністю та супроводжувалися високим інфляційним тиском. Так. середньорічні темпи приросту ВВП у 2005 -2008 роках становили 4.8 %. При цьому споживча інфляція у цей період зростала набагато швидше - в середньому на 15,2 %. Крім того. макроекономічне середовище розвивалося нестабільно - темпи економічного зростання та рівень інфляції значно коливалися.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Центральний банк і грошово-кредитна політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні етапі формування грошово-кредитної політики НБУ“ на сторінці 3. Приємного читання.
