• а) одна окремо взята машина або одиниця устаткування (типовий випадок – визначення страхової вартості або ринкової вартості при угодах купівлі-продажу);
• б) безліч умовно незалежних друг від друга одиниць машин і устаткування (типовий випадок – переоцінка основних фондів);
• в) виробничо-технологічні системи: комплекс машин і устаткування з урахуванням наявних виробничо-технологічних зв'язків (типовий випадок – при ліквідації підприємства, коли майно розпродається так, щоб на його основі потенційний покупець міг організувати власне виробництво) [51, с. 256].
Розглянемо застосування витратного підходу. Витратний підхід до оцінки вартості машин і устаткування ґрунтується на трудовій теорії вартості й на принципі заміщення, суть якого полягає у тому, що обізнаний інвестор не заплатить за об'єкт більшу суму, чим витрати на виробництво (придбання) аналогічного об'єкта однакової корисності з порівнянними техніко-експлуатаційними показниками.
Відбудовна вартість обчислюється в поточних цінах оцінюваного устаткування як нового, без урахування зношування й співвідноситься до дати оцінки. Перед оцінювачем постає проблема обґрунтованого вибору розрахунку відбудовної вартості на базі вартості відтворення або вартості заміщення й, методик їхнього визначення.
Вартість відтворення – поточні витрати на виробництво або придбання нового обладнання, повністю ідентичного оцінюваному по функціональних, конструктивних і експлуатаційних характеристиках.
Вартість заміщення – це мінімальні поточні витрати на придбання на ринку аналогічного устаткування, максимально близького по своїх функціональних, конструктивних і експлуатаційних характеристиках до оцінюваного.
У першому випадку мова йде про ідентичні об'єкти, у другому – про аналогічні. Для визначення того, які об'єкти можуть бути віднесені до аналогічних, необхідно зупинитися на показниках споживчих властивостей машин і устаткування:
• 1) функціональні показники (продуктивність або потужність, вантажопідйомність, тягове зусилля, розміри робочого простору, клас точності, ступінь автоматизації);
• 2) експлуатаційні показники (безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність);
• 3) конструктивні показники (маса, вага, склад основних конструктивних матеріалів);
• 4) показники економічності експлуатації машин, що характеризують видатки різних ресурсів при функціонуванні машин в одиницю часу, на одиницю продукції або робіт.
При встановленні подібності машин і устаткування виділяють три рівні:
• а) функціональна подібність (по області застосування, призначенню);
• б) конструктивна подібність (за конструктивною схемою, складу й однорідності елементів);
• в) параметрична подібність (за значенням головних ціноутворюючих параметрів).
При досягненні функціональної, конструктивної й параметричної подібності прийнято розглядати ідентичність об'єктів. Основу розрахунку вартості відтворення або вартості заміщення становить розрахунок витрат виробництва того або іншого виду машинно-технічної продукції, тобто собівартості. Собівартість – виражені в грошовій формі поточні витрати на виробництво й реалізацію машинно-технічної продукції. Собівартість переходить у категорію відбудовної вартості при обліку наступних додаткових факторів: норми прибутку виробничої організації; торговельної націнки; транспортних витрат по доставці устаткування до місця експлуатації; супутніх витрат, необхідних для початку експлуатації активу (монтаж, пуск, налагодження устаткування й ін.).
Потім з розрахованої відбудовної вартості віднімаються втрати вартості встаткування в результаті зношування. Виходячи з раніше відзначеного, можна зробити висновок про те, що найбільш визначальним моментом розрахунку відбудовної вартості є розрахунок собівартості.
У теорії витратного підходу до оцінки машин і встаткування виділяють прямі й непрямі методи розрахунку собівартості або відбудовної вартості [51, с. 258].
Розглянемо застосування порівняльного підходу. Порівняльний підхід до оцінки вартості машин і устаткування дозволяє розрахувати вартість оцінюваної машини на основі наявної цінової інформації на устаткування, аналогічне оцінюваному об'єкту. При цьому аналізу піддаються ціни як первинного, так і вторинного ринків. Порівняльний підхід заснований на принципі заміщення, відповідно до якого раціональний інвестор не заплатить за даний об'єкт більшу суму, ніж вартість доступного до покупки аналогічного об'єкта, що володіє аналогічною корисністю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інноваційні методи оцінки банківського капіталу» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Специфіка оцінки банків за витратним підходом“ на сторінці 6. Приємного читання.
