Порівняльний підхід до оцінки банківського капіталу, його характеристика

Інноваційні методи оцінки банківського капіталу

• 1) проаналізувати по аналогах і оцінюваній компанії частку прибутку у виторзі від реалізації, тому що рішення про купівлю- продажу акцій може привести до штучного зростання прибутку в останній рік;

• 2) вивчити за всім списком порівнюваних компаній структуру активів, використовуючи різні ознаки класифікації, такі, як види активів, місце розташування й т.д.;

• 3) здійснити аналіз чистих активів всіх компаній, що дозволяє визначити наявність і частку в них акцій, що представляють

контрольні пакети дочірніх фірм;

4) оцінити ліквідність всіх фінансових активів компанії, тому що співвідношення часток акцій, що належать відкритим і закритим компаніям, являє собою визначальну ознаку порівнянності.

Формування підсумкової величини вартості складається із трьох основних етапів:

а) вибору величини мультиплікатора, що доцільно

використовувати для оцінюваної компанії;

б) узгодження попередніх результатів ринкової вартості,

отриманих при використанні різних видів цінових

мультиплікаторів;

в) внесення підсумкових корегувань.

Наступний етап – вибір величини мультиплікатора, що доцільно використовувати для оцінюваної компанії. Це найбільш складний і відповідальний етап, що вимагає особливо ретельного обґрунтування, зафіксованого згодом у звіті про оцінку, що представляється замовникові. Оскільки однакових компаній не існує, діапазон величини того самого виду цінового мультиплікатора, розрахованого за списком компаній-аналогів, може бути широким. Аналітик насамперед виключає екстремальні величини мультиплікатора й розраховує його середню й медіанну величини по аналогах.

Вибір величини цінового мультиплікатора провадиться на основі аналізу фактичних середніх і медіанних значень по кожному фінансовому коефіцієнту, а також позиції оцінюваної компанії по елементам порівняння. Методика пошуку аналогів зводиться до відбору компаній, чиї показники найбільш близькі до оцінюваного за такими критеріями, як:

• а) структура балансового звіту;

• б) звіти про фінансові результати;

• в) значення фінансових коефіцієнтів.

Для відбору аналогів можна запропонувати математичне обґрунтування: відбираються компанії-аналоги, показники яких не перевищують заданого відхилення (зменшення або збільшення) по всьому діапазоні значень від показника оцінюваної компанії. У цьому випадку перелік порівнянних компаній зменшується, однак економічна теорія не завжди збігається з математичним розрахунком, і тоді елементам порівняння надається рівне значення.

Для вибору величини конкретного виду цінового мультиплікатора аналітик використовує фінансові коефіцієнти, найбільше тісно з ним зв'язані. При зіставленні величин фінансового коефіцієнта визначається положення (ранг) оцінюваної фірми серед аналогічних компаній. Значення цінового мультиплікатора для оцінюваної компанії з використанням даних "Зведеної таблиці фінансових коефіцієнтів" вибирається експертним шляхом. Для цього можна застосовувати методику графічного порівняння значень фінансових коефіцієнтів оцінюваної компанії з адекватними фінансовими показниками компаній-аналогів з метою визначення місця, займаного оцінюваною компанією. Аналізуються мінімальне й максимальне значення коефіцієнта за списком аналогів, а також розраховані величини середнього й медіанного значення.

Далі оцінювач проводить графічне порівняння значень мультиплікаторів по компаніях-аналогам з найбільш близькими значеннями розрахованих мінімальних, максимальних і медіанних величин фінансових коефіцієнтів. Звичайно вибирається не конкретна величина цінового мультиплікатора, а діапазон найбільш об'єктивних значень. Якщо діапазон значень фінансових коефіцієнтів оцінюваної компанії порівнянно з діапазоном значень коефіцієнтів компаній- аналогів нижче середнього, підсумкова величина мультиплікатора буде визначатися в діапазоні середнього значення або нижче середнього.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інноваційні методи оцінки банківського капіталу» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порівняльний підхід до оцінки банківського капіталу, його характеристика“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Концептуально-прикладні засади формування вартості капіталу банків

  • Макроекономічні чинники нагромадження капіталу банківською системою

  • Екзогенні тенденції зміни вартості капіталу банків як ділових підприємств

  • Розділ 2. Методологічний інструментарій оцінювання вартості капіталу банків як ділових підприємств

  • Сутність вартісного оцінювання капіталу фінансових організацій

  • Методичні підходи до оцінки ринкової вартості банків

  • Специфіка оцінки банків за витратним підходом

  • Особливості процедури оцінювання банків в рамках доходного підходу

  • Порівняльний підхід до оцінки банківського капіталу, його характеристика
  • Визначення ринкової вартості банку як ділового підприємства на основі порівняльного підходу

  • Розділ 3. Удосконалення процедур обчислення вартості капіталу банків засобами теорії нечітких множин

  • Нечітка система Мамдані-Ларсена як засіб обґрунтування величини дисконтної ставки

  • Оцінювання капіталу банків за допомогою фаззі-алгоритму типу Сутано

  • Гібридні нейро-нечіткі мережі у контексті оцінювання потенціалу нагромадження вартості банківського капіталу

  • Методики прогнозування грошових потоків банків за допомогою гібридних нейро-нечітких мереж

  • Висновки