Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва

Механізми банківського кредитування в аграрній сфері

В умовах ринкової моделі економіки всім сферам банківської діяльності притаманні ризики, а особливо це стосується найбільш дохідної сфери – кредитної діяльності.

Ризик визначається як усвідомлена можливість небезпеки виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна, грошей, у зв'язку з випадковими змінами умов економічної' діяльності, несприятливими обставинами [24, с. 46].

Коваленко В.В. [176, с. 75] визначає ризик як "об'єктивно-субєктивну категорію, яка стосується діяльності суб'єктів, пов'язаної з подоланням невизначеності й конфліктності в ситуації неминучого вибору".

В економічній енциклопедії Мочерного С.В. [151] ризик визначається як "атрибут прийняття рішення у ситуації невизначеності", а банківський ризик як "загрозу втрат, пов'язаних із специфікою банківських операцій, які здійснюють кредитні установи".

Кредитні ризики займають домінуючу позицію в системі банківських ризиків, тому в сучасних умовах, коли зростають потреби економічних суб'єктів в кредитуванні, важливо вміти ефективно управляти ними – виявляти, попереджувати та мінімізувати, що сприятиме зростанню фінансової стійкості та надійності окремого банку та банківської системи України в цілому.

Мочерний С.В. [151] в економічній енциклопедії кредитних ризик трактує як "ризик небезпеки неповернення позичальником отриманого кредиту та відсотків за нього в передбачені кредитною угодою терміни".

Подібним є визначення кредитного ризику у фінансовому словнику Завгороднього А.Г. [144, с. 391], де вказано, що кредитний ризик – це "ризик невиконання позичальником його зобов'язань щодо кредитора; можливість відмови позичальника від сплати процента за кредит і повернення самого кредиту".

В методичних вказівках Національного банку України, кредитний ризик визначається як "наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання" [24, с. 46].

Тобто, кредитний ризик обертається фінансовою небезпекою в основному для кредитора, що проявляється в недоотриманні фінансових ресурсів в разі несплати позичальником основного боргу та процентів за ним. Враховуючи те, що в сучасних умовах розвитку ринкових відносин посилюється невизначеність, нестабільність грошово-кредитного ринку банківським установам необхідно ефективно вміти управляти ризиками. Адже, поява кредитних ризиків, на думку Прийдун Л. [313, с.39] "спричинена, насамперед, допущеними помилками при оцінці кредитоспроможності позичальників, несвоєчасним виявленням проблемних кредитів і недостатністю створених під них резервів, а також недосконалістю кредитного контролю в банках".

Банківське кредитування як джерело фінансування розвитку підприємницької діяльності по своїй природі сприяє отриманню доходів не лише позичальником, а й кредитором при взаємовідносинах між суб'єктами кредитних відносин, що приносять економічну вигоду обом сторонам; в іншому випадку – такі взаємовідносини можуть призвести до втрат при недостатній увазі питанню управління кредитними ризиками. Причому варто оцінювати ризики з обох сторін: з боку комерційного банку, і з боку підприємства-позичальника.

Потенційний позичальник оцінці комерційного банку, з яким бажає вступати в кредитні відносини, як правило, мало приділяє уваги і як наслідок трапляються випадки несвоєчасної або в неповному обсязі видачі кредитів, зміна в односторонньому порядку умов договору тощо. Більше того, щодо аграрних підприємств, то вони взагалі обмежені у виборі кредиторів і вимушені співпрацювати з невеликою кількістю банків, які кредитують аграрний сектор економіки.

Такі обмеження і небажання співпрацювати з аграрним сектором економіки не на користь позичальникам-товаровиробникам і призводить до того, що банки які все ж таки співпрацюють з такими позичальниками, виставляють жорсткі умови кредитування, які не під силу більшості аграрних підприємств.

В той же час оцінка ризиків з боку комерційного банку повинна здійснюватись впродовж всього періоду кредитних взаємовідносин, починаючи з початкової стадії – кваліфікованої оцінки кредитоспроможності позичальника і впродовж всього терміну кредитування, що мінімізуватиме зростання проблемних кредитів.

Зростання останніми роками значної кількості проблемних позик в кредитних портфелях більшості банків підвищує ризик ліквідності банку, який виникає при перевищенні за строками активів на пасивами і є реальною загрозою масового вилучення коштів вкладниками, що більше ускладнює сиіуацію і сприятиме скороченню ресурсного потенціалу банківської установи. Тобто, проблеми у взаємовідносинах банківської установи з одними клієнтами (позичальниками) відображаються на взаємовідносинах з іншими клієнтами (вкладниками, іншими банками), підриває імідж та надійність банківської установи в зв'язку з неможливістю виконання нею своїх зобов'язань.

Тому небажання банків співпрацювати саме з аграрним сектором пов'язане з віднесенням цієї галузі до найбільш ризикової, що завдає банкам значних втрат. Сьогодні вирішення даної проблеми ускладнюються недосконалістю законодавчої бази, відсутністю єдиних підходів до оцінки ризиків банківськими установами, економічною нестабільністю.

Для будь-якого комерційного банку важливим при управлінні ризиками є їх оцінка та розробка і використання максимальної кількості методів по мінімізації кредитного ризику.

Білик Т.О. [24, с. 46] під управлінням кредитним ризиком розуміє "сукупність управлінських заходів, спрямованих на запобігання втратам банку від його кредитної діяльності".

Коваленко В.В. [176, с. 75] трактує поняття "система управління ризиками" як "науково-методичний комплекс заходів відносно управління банками, націлених на виявлення та оцінку ризику, використання специфічних прийомів і методів з метою створення умов для стійкого їх функціонування, максимізації власного капіталу, виконання вимог клієнтів і партнерів банків та забезпечення прибуткової діяльності".

Тобто, управління кредитними ризиками передбачає їх оцінку і комплексне застосування різних методів по їх мінімізації в процесі здійснення кредитної діяльності, що в кінцевому результаті сприятиме підвищенню ефективності функціонування банківської установи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Методологічне забезпечення кредитними ресурсами підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • Банківський кредит в системі фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств

  • Механізми кредитного забезпечення аграрних підприємств

  • Роль банківської системи України у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • СТАН БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Механізм функціонування банківської системи

  • Державна регуляторна політика кредитного забезпечення підприємств аграрного бізнесу

  • Кредитоспроможність як критерій надійності та фінансових можливостей аграрних підприємств

  • УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва
  • ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

  • Розвиток системи кредитного забезпечення аграрної сфери економіки

  • Зарубіжний досвід кредитування підприємств аграрної сфери

  • ВИСНОВКИ