• рівень процентної ставки: в гривнях, в доларах, в інших валютах;
• клієнт чи не клієнт банківської установи;
• вид проекту.
Таблиця 3.3.
Класифікація кредитних проектів банками
| І | Проект по відтворенню робочого капіталу | ризик нижче середнього |
| II | Проект, направлений на зниження витрат | ризик нижче середнього |
| III | Розширення існуючого виробництва | ризик середнього ступеня |
| 1У | Новий вид продукту чи ринку | ризик вище середнього |
| У | Новий інвестиційний проект | висока ступінь ризику |
| УІ | Науково-дослідний проект | висока ступінь ризику |
Джерело: складено на основі практики банківських установ
Оцінка позичальника здійснюється у відповідності з його кредитоспроможністю, в результаті чого банки виділяють 5 груп позичальників (таблиця 3.4).
Банківські установи з метою вдосконалення і уніфікації системи управління кредитними ризиками використовують Рейтингову систему оцінки ризиків по кредитам юридичних осіб, яка призначена для отримання коефіцієнта ризику по конкретному кредиту.
Таблиця 3.4
Оцінка позичальника за рівнем кредитоспроможності
| Система оцінки | Ознаки |
| А. Бездоганне підприємство | добрий фінансовий стан; висока ліквідність; здатність протистояти погіршенню економічного стану; діяльність в перспективному розвинутому секторі; вичерпана і актуальна фінансова інформація; хороші показники балансу і звіту* про фінансові результати; відсутність затримки в погашенні основної суми боргу і відсотків; високоліквідна застава і перевищує суму кредиту |
| В. Підприємство з хорошим загальним фінансовим станом | може бути схильне до дії неблагоприємної економічної ситуації; прийнятний короткостроковий потік готівки; повна і актуальна фінансова інформація; баланс і звіт про фінансові результати з деякими незадовільними показниками, покрашення яких є можливим; погашення основної суми боргу і процентів не викликає сумнівів; забезпечення добре, але його реалізація принесе небагато прибутку |
| С. Посереднє підприємство | фінансовий стан задовільний; грошові потоки достатні, але можуть виникати труднощі; нерозвинутий сектор економіки; фінансова інформація повна, однак, по деяким параметрам подасться із замовчуванням; баланс і звіт про фінансові результати з деякими незадовільними показниками, покращення яких є складним; проценти виплачуються, або прострочення менше 30 днів, але погашення основної суми боргу затримується чи є сумнівним; кредит не має тенденцій до неповернення, але слід уважно слідкувати за ситуацією; забезпечення існує, але його вартість не покриває суму заборгованості |
| D. Підприємство з поганим фінансовим станом | труднощі з грошовими засобами чи їх повна відсутність; фінансова інформація не повна і подається із запізненням; фінансові звіти не дозволяють достовірно оцінити ризик; виплати основної суми боргу і процентів затримуються чи можливо будуть затримуватися; кредит мас тенденції до неповернення; необхідно ретельно слідкувати за рахунком клієнта; забезпечення недостатнє, і якщо би їм пройшлось скористатися, це призвело б до збитків |
| Е. Стан підприємства незадовільний | відсутність грошових засобів; кредитори очікують сплати; підприємство невзмозі виконати свої зобов'язання перед банком як по процентам так і по основній сумі боргу; фінансова інформація недоступна або викликає підозру; шанси на виживання підприємства дуже мізерні, велика вірогідність банкрутства; збитки майже неминучі; забезпечення недостатнє і його використання призвело б до збитків |
* Джерело: складено автором на основі даних вітчизняної банківської практики
Що стосується управління кредитними ризиками галузі сільського господарства, то при цьому банки повинні кваліфіковано визначити рівень ризику кредитних операцій, оцінюючи фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.
Оскільки банки здійснюють кредитування підприємств аграрної галузі на загальних принципах і підставах, вони розробляють власні методики оцінки кредитного ризику та інструменти його мінімізації, і при цьому повинні враховуючи специфіку галузі, яка характеризується нестійкістю і високим ступенем ризику.
При розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції.
Банки України формують спеціальний (що формується одночасно з наданням кредиту за рахунок нерозподіленого прибутку минулого року) та загальний резерв за кредитними операціями (формується у разі виникнення проблемних кредитів, джерелом формування яких є витрати банку).
Банки мають визначити значення показників платоспроможності позичальника та його фінансової стійкості з урахуванням статистичних даних галузі господарства, в якій він працює і даних про результати його діяльності.
Крім того, при визначенні ризикованості кредитної операції можуть бути враховані й такі суб'єктивні чинники як ринкова позиція позичальника, наявність державної підтримки, ефективність управління позичальника, професіоналізм і ділова репутація керівництва тощо.
Стан обслуговування боргу також є вагомим чинником при визначенні ризикованості і його оцінку банки зобов'язані здійснювати щомісяця. Виділяють такий стан стосунків:
• 1) "хороший":
– якщо заборгованість за кредитом і відсотки за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до 7 календарних днів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва“ на сторінці 5. Приємного читання.
