Заборгованість за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами належить до нестандартної заборгованості.
Формування резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи банки здійснюють щомісяця в розмірі фактичної заборгованості за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами за станом на перше число місяця, наступного за звітним.
Банки зобов'язані щомісяця здійснювати інвентаризацію прострочених і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів та в разі погашення позичальником (контрагентом) заборгованості за нарахованими доходами коригувати суму резерву відповідно до загальної суми прострочених понад 31 день і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів, що обліковуються за балансовими рахунками класів 1, 2, 3. Нараховані доходи що визнані згідно з чинним законодавством безнадійними щодо отримання, списуються за рішенням правління банку за рахунок резерву.
Функціонування механізму відшкодування збитків від кредитних операцій за рахунок сформованих резервів банків потребує вдосконалення стосовно розширення кількості категорій позик залежно від строків користування кредитом, щоб зменшити ризики неповернення позик.
Для мінімізації ризику важливо мати додаткову інформацію, яка дасть можливість приймати зважені управлінські рішення щодо управління кредитною діяльністю банків.
Для управління кредитними ризиками сільськогосподарських підприємств необхідно удосконалити механізм підтримки страхового захисту сільськогосподарських виробників.
Проведений аналіз засвідчив, що страхування сільськогосподарських ризиків в Україні займає малопомітне місце у загальній системі страхування, оскільки є нерозвиненим. Нині сільськогосподарські підприємства не сприймають страхування як дієвий інструмент мінімізації своїх ризиків, при цьому ефективному використанню застави як засобу повернення боргу перешкоджає також нерозвиненість інфраструктури аграрного ринку, через що знижується ліквідність заставлених активів.
Таблиця 3.7
Управління кредитними ризиками сільськогосподарських позичальників*
| Ризик | Інструменти управління ризиком |
| Суб'єктивний (моральний)ризик | Ґрунтовна перевірка доцільності надання кредиту, моніторинг та забезпечення; після погашення малих кредитів надаються більші завдяки надійній кредитній історії; пілотне тестування нових продуктів |
| Невдалі інвестиції | Розпорошення ризику шляхом диверсифікації за частками в різних господарствах |
| Коваріантний ризик | Портфельна диверсифікація |
| Природно-кліматичний ризик | Охоплення великих територій і різних сільськогосподарських культур; індексоване сільськогосподарське кредитне страхування |
| Ринковий ризик | Укладення ф'ючерсних контрактів на реалізацію продукцію; страхування цін постачальників на сировину |
| Недостатнє самофінансування клієнта | Створення сприятливих умов для накопичення заощаджень |
| Недостатні навички клієнта | Пов'язана з фінансовими послугами підготовка фахівців і технічний сервіс для забезпечення належного рівня обслуговування клієнтів |
| Недостатня | Накопичення тв. Використання спільного досвіду |
| поінформованість клієнта | мікрокредитування для споживачів послуг |
| Прострочення кредиту | Стимулювання клієнта до своєчасного погашення; співпраця з місцевими органами влади для забезпечення погашення |
| Відсутність застави | Використання складських розписок |
*“Джерело: [204, с.93].
Виявлено ряд причин недосконалого формування агрострахування, зокрема:
• недосконалість страхового законодавства щодо здійснення обов'язкового страхування сільськогосподарських ризиків;
• висока вартість страхової премії для страхувальника;
• використання системи "податкового кредиту" щодо компенсації частини сплаченої страхувальником страхової премії
• низька страхова культура страхувальників і недостатній кваліфікації працівників страхових компаній
• недовіра потенційних страхувальників до страхових компаній
• відсутній постійної прозової та доступної інформації щодо діяльності страховиків, які здійснюють даний вид страхування.
Отже, у вітчизняній практиці банки ризики мінімізують власними силами, роблячи ставку на професіоналізм менеджерів. З цією метою банки можуть скористатися такими заходами: припиненням на певний час діяльності у високоризикових галузях; пошуком нових секторів кредитного ринку, проведенням робіт зі створення нових кредитних продуктів; створенням невеликого структурного підрозділу, завданням якого стане повернення проблемних кредитів.
Вирішення проблеми погіршення показників ліквідності банків і зменшення обсягів кредитування Сідак О.В. [328, с. 261] вбачає у послабленні вимог до забезпечення, хоча погіршення якості кредитних портфелів вітчизняних банків вимагає пошуку механізму управління кредитними ризиками та створення достатніх резервів для покриття можливих збитків за кредитними операціями.
Встановлено, що при визначенні розміру резерву на відшкодування можливих витрат за кредитними операціями не враховується мета кредитування, строки кредитування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва“ на сторінці 8. Приємного читання.
