Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва

Механізми банківського кредитування в аграрній сфері

Микова М. [240, с. 86] для удосконалення механізму резервування НБУ пропонує "щомісячно оприлюднювати консолідований звіт №604 "Звіт про формування резерву на відшкодування можливих витрат за кредитними операціями, що містить показники якості кредитного портфеля банківських установ" та на законодавчому рівні закріпити зміни в системі обліку операцій суб'єктів господарювання, а саме: "розширення кількість категорій позик залежно від строків користування кредитом; виділення рахунків обліку пролонгованої заборгованості".

Отже, професіоналізм банківських працівників є вирішальним в системі управління кредитною діяльністю, тому зростає їх відповідальність за виконану роботу. Всі складові механізму управління кредитною діяльністю слід розглядати в комплексі, а вдосконалення законодавчого забезпечення в системі банківського кредитування сприятиме ефективності механізму управління кредитною діяльністю.

Зараз в більшості банківських установ (особливо в структурних підрозділах банків – філіалах, відділеннях) кредитний процес на всіх етапах здійснюється в межах одного кредитного підрозділу.

Досвід свідчить, що організаційна структура, за якою функції кредитного процесу концентруються в одному підрозділі, не може забезпечити ефективної системи організації і внутрішнього контролю за проведенням кредитних операцій – перш за все через відсутність розмежування функцій аналізу і подальшого супроводу кредитних проектів.

При рішенні питань, пов'язаних з підвищенням ефективності кредитних операцій, важливе значення має удосконалення організаційної структури підрозділів банку, які забезпечують виконання кредитного процесу.

Необхідно відходити від практики прийняття рішення щодо кредитування Головним банком і розподілити функції аналізу, супровід кредитних проектів і їх обліку між окремими структурними підрозділами, це є дієвим способом збільшення ефективності кредитних операцій. З її впровадженням очікується збільшення об'єму кредитних операцій, в других по суті удосконалиться система внутрішнього контролю за всіма по всіх властивих кредитних операціях ризикам, що в свою чергу дасть можливість понизити їх рівень, а також поліпшити структури кредитного портфеля і зменшити частину проблемної заборгованості. Це сприяє скороченню витрат банків на формування резервів для відшкодування можливих збитків по кредитних операціях.

Прийдун Л. [313, с. 43, 47] вважає, що для покрашення ефективності роботи банківської установи в цілому в тому числі в сфері мінімізації кредитного ризику є необхідність створення ситуаційного центру управління проблемною заборгованістю за кредитними операціями "економічний ефект від роботи якого містить наступне: своєчасне виявлення та фактичне повернення проблемного чи безнадійного до стягнення кредиту приносить певний дохід і дає змогу банку знову розмістити кошти в прибуткових активах; постійний моніторинг кредитної діяльності та переведення позики із проблемної в категорію надійної дає змогу одержувати стабільні доходи в період дії активу та підвищити темпи скорочення протермінованої заборгованості, змінити саме традиційне поняття ведення цього виду діяльності; відновлення раніше створених резервів на доходи збільшує прибуток і власний капітал банку; вивільнення персоналу підрозділів активних операцій для ведення основної діяльності дає змогу сконцентрувати зусилля на створенні нових надійних активів; повернення активу поліпшує економічні нормативи і показники банку та зміцнює його імідж як надійного і кваліфікованого партнера під час взаємодії з промисловим сектором економіки".

Позитивним ефектом називають також відокремлення повноважень та відповідальності у роботі з проблемними кредитами від функції кредитування, що дасть можливість посадовим особам ситуаційного центру професійно зайнятися безпосередньо своєю роботою, не відволікаючись на подальше здійснення кредитних операцій з іншими клієнтами, зосередитись в напрямку забезпечення безпеки здійснених конкретних кредитних операцій та своєчасному виявленні і вирішенні проблемних ситуацій з урахуванням стратегії банківської установи.

Згідно з Постановою Правління Національного банку України 25.01.2012 № 23затверджено Положення "Про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями" [415], яке визначає порядок (методику) формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

На нашу думку, введення НБУ новацій міжнародної практики (рекомендацій Базеля II та директиви Європарламента) стосовно формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями дасть можливість більш якісніше підійти до оцінки кредитних ризиків банківською установою, оскільки ключовою новацією цього Положення є саме порядок розрахунку ризику кредиту, наданого юридичній особі.

Банк із метою визначення можливих втрат (збитків) невиконання боржником/контрагентом зобов'язань здійснює оцінку ризику невиконання ним таких зобов'язань (тобто ризику того, що виконання боржником зобов'язання проводитиметься з перевищенням строків, передбачених умовами договору, або в обсягах, менших, ніж передбачено договором, або взагалі не проводитиметься) за всіма активними банківськими операціями та наданими банком фінансовими зобов'язаннями.

Показники ризику кредиту залежить від:

• класу боржника,

• стану обслуговування боргу,

• додаткових кількісних та якісних критеріїв кредитоспроможності, встановлених внутрішньобанківськими положеннями.

Так, рейтинговий клас боржника визначається шляхом розрахунку інтегрального показника фінансового стану позичальника – юридичної особи. Залежно від значення інтегрального показника позичальник належить до певного діапазону значень ймовірності дефолт, якому відповідає той чи інший клас. В основі класифікації покладено метод дискримінантного аналізу, що широко використовується у світовій практиці оцінювання кредитних ризиків.

Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника – юридичної особи не рідше ніж один раз на три місяць шляхом розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника – юридичної особи (далі – інтегральний показник).

Банк розраховує інтегральний показник із застосуванням багатофакторної дискримінантної моделі (далі – дискримінанта модель) за такою формулою:

Z = al Κ1 + а2 K2 + а3 К3 + а4 К4 + а5 К5 + an Кn – а0, (1) де Z – інтегральний показник;

Κ1, Κ2... Κn – фінансові коефіцієнти, що визначаються на підставі даних фінансової звітності боржника – юридичної особи для великого або середнього підприємства. Для малого підприємства замість зазначених коефіцієнтів застосовуються коефіцієнти МК1, МК2... МКn

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Методологічне забезпечення кредитними ресурсами підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • Банківський кредит в системі фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств

  • Механізми кредитного забезпечення аграрних підприємств

  • Роль банківської системи України у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • СТАН БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Механізм функціонування банківської системи

  • Державна регуляторна політика кредитного забезпечення підприємств аграрного бізнесу

  • Кредитоспроможність як критерій надійності та фінансових можливостей аграрних підприємств

  • УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва
  • ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

  • Розвиток системи кредитного забезпечення аграрної сфери економіки

  • Зарубіжний досвід кредитування підприємств аграрної сфери

  • ВИСНОВКИ