• інші питання, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів (учасників) за статутом банку.
Загальні збори скликаються щорічно, не пізніше, ніж через місяць після складання балансу банку за звітний рік.
Свої завдання та функції вищий орган банку реалізує безпосередньо через виконавчі та контрольні органи, які повністю йому підзвітні: для акціонерного банку таким органом є – правління, а для пайового–дирекція.
Правління банку (дирекція) вирішує усі питання його поточної діяльності, які не належать до виключної компетенції зборів акціонерів (учасників).
Роботою правління керує голова правління, а дирекції – генеральний директор, які обираються чи призначаються згідно зі статутом банку. В той же час ні голова правління акціонерного банку, ні генеральний директор пайового банку не можуть бути одночасно головою загальних зборів акціонерів (учасників).
Контролююча функція за діяльністю правління (дирекції) комерційного банку покладається на ревізійну комісію, склад якої затверджується загальними зборами акціонерів (учасників), а члени ревізійної комісії обираються зі складу акціонерів (учасників) за винятком посадових осіб. Головне завдання ревізійної комісії – контроль за дотриманням банком законодавчих та нормативних актів, що регулюють банківську діяльність та здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності правління (дирекції) як з власної ініціативи, так і за дорученням зборів та на вимогу акціонерів (учасників) банку. Результати перевірок доводяться до відома вищого управлінського органу банку. Ревізійна комісія також складає висновок по річних звітах та балансах банку, без якого загальні збори не вправі затверджувати баланс.
З метою загального керівництва роботою банку і контролю за роботою правління та ревізійної комісії за рішенням зборів акціонерів (учасників) створюється спостережна рада, яка захищає інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів. Рада вирішує стратегічні завдання управління та розвитку банку, керуючись чинним законодавством та нормативними актами НБУ, на неї може покладатися виконання окремих функцій загальних зборів, крім тих, що належать до виключної компетенції вищого управлінського органу банку.
Вітчизняні комерційні банки зобов'язані приймати рішення про видачу кредиту колегіально, тому вони створюють кредитний комітет, що є контрольним органом, який розробляє кредитну політику банку, структуру залучених коштів та їх розміщення, приймає рішення про надання кредитів та про рівень процентної ставки за кредитами.
В результаті дослідження встановлено, що організаційна структура окремо взятого комерційного банку залежить від обсягу операцій та масштабності самого банку, від класифікації окремих банківських операцій або їхніх груп за функціональним призначенням, тому їх кількість і конкретна назва у різних комерційних банків можуть бути неоднаковими.
Разом з тим, компетенцією загальних зборів акціонерів (учасників) або в разі передавання цих функцій ним спостережній раді, правлінню банку є визначення конкретної організаційної структури банку. Функціонування окремих служб і підрозділів регламентується спеціальними внутрішніми положеннями комерційного банку, які затверджуються органом управління банку.
Відмінністю структури управління комерційним банком в зарубіжних країнах є відсутність такого контролюючого органу як спостережна рада, яка практично дублює деякі контролюючі функції ревізійної комісії, а саме контроль за роботою правління чи дирекції та дублює деякі функції загальних зборів акціонерів.
Натомість дещо розширеною є структура вищих управлінських органів в зарубіжних країнах (вища менеджери, адміністратори, особи, які наділені наглядовими та рівезійними фукціями) та постійних комітетів (адміністративний, обіково-позичкові, комітет по довірчій діяльності, ревізійні).
Головним органом управління комерційним банком в зарубіжних країнах є загальні збори акціонерів. Основні питання діяльності вирішує рада директорів, яка є представничим органом власників банку, його акціонерів та повинна відстоювати їх інтереси, яка формує вищі управлінські органи, що ведуть практичну діяльність згідно з рекомендаціями та вказівками ради.
Для мінімізації помилок прийняття рішень в банку створюється кілька постійних комітетів, куди входять члени ради директорів та спеціалісти банку. Як правило, в банку є чотири комітети: адміністративний (поточні питання), обліково-позичковий (прийняття рішень про видачу кредитів), комітет по довірчій діяльності (інвестування кошт), ревізійний (перевірка фінансового стану відділів банку). Комітети збираються щотижнево для розгляду поточних справ. Крім того, можуть створюватись спеціальні комітети для вирішення будь-яких екстраординарних питань.
Рада директорів періодично контролює структуру портфелю кредитів та цінних паперів згідно з прийнятими цілями політики банку. У випадку зміни кон'юнктури (падіння попиту на кредит, зростання процентних ставок і т.д.) може бути змінена і сама політика.
Для керівництва та здійснення практичних операцій рада директорів формує управлінські структури банку. За ступенем самостійності та об'ємом повноважень управлінський склад має три рівня:
• виші менеджери (top executives);
• адміністратори (administrators);
• особи, які наділення наглядовими та ревізійними функціями (supervisors).
Виші менеджери володіють найвищим ступенем самостійності при прийнятті рішень, та їх повноваження розповсюджуються на всі аспекти діяльності банку. Керівники цього рівня зосереджують увагу не на виконанні окремих банківських задач та функцій, а намагаються забезпечити кінцеві результати діяльності банку. Головне в їх роботі – координація діяльності окремих служб, визначення конкретних програм, консультації, оцінка результатів роботи відділів і т.д.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ“ на сторінці 7. Приємного читання.
