Ефективність процентного канапу трансмісійного механізму безпосередньо залежить від ефективної роботи фінансового сектору, зокрема його фондового сегмента. Зважаючи на це, особлива увага має приділятися питанням стійкості фінансової системи, а також розвитку та інституційному вдосконаленню фондового ринку [9, с. 8].
Справа в тому, що саме через обмеження реального попиту на кредитні ресурси внаслідок високої ціни на них одним із шляхів розміщення коштів комерційних банків є фондовий чи валютний ринок.
Тенденція до підвищення чи зниження валютного курсу суттєво впливає на ціну кредиту шляхом збільшення або зменшення пропозиції кредиту в результаті переливання капіталу між валютним і кредитним ринками. При стабільному валютному курсі, коли останній є одним із головних факторів стримування інфляції, а відтак і обмеження грошової маси, комерційні банки збільшують пропозицію кредитних ресурсів і обмежують суми, які направляють на валютні операції через їх нерентабельність [116, с. 103].
В Основних засадах грошово-кредитної політики на 2012 рік [272, с. 11] також йдеться про необхідність посилення ролі процентної політики в регулюванні грошово-кредитного ринку, яке відбуватиметься в міру відновлення фінансової системи, зокрема, "...у цьому відношенні сприяння Уряду в подальшому розвитку та інституційному вдосконаленні фондового ринку і системи небанківських фінансових установ має не лише поліпшити технічні аспекти проведення монетарних операцій, а й задіяти на належному рівні механізми перетікання капіталів між різними сегментами фінансового ринку. Зазначене забезпечуватиме вагомішу реакцію реального сектору економіки на зміни в грошово-кредитній політиці взагалі та відсоткових ставок, зокрема".
Одним із заходів активізації кредитування реального сектору економіки може бути домовленість монетарної і фіскальної влади з найбільшими банками щодо кредитування пріоритетних галузей вітчизняної економіки. Звичайно така домовленість має включати певні поступки з боку держави у вигляді зменшення для таких банків ставок оподаткування на 2-3%, надання довгострокових кредитів рефінансування за ставкою, нижчою за середню на 2- 3% та відповідною інформаційної політикою, спрямованою на зміцнення іміджу банків-кредиторів реального сектору економіки. Ці банки ..окрім зниження ставок за кредитами, повинні погодитися на безкоштовне надання консалтингових послуг підприємствам-кредитоодержувачам з метою їх швидкого зростання [318, с. 79].
Для цієї мети необхідні кардинальні кроки з боку органів державної влади щодо зміни кредитної політики стосовно АПК (рис. 3.2).
Проблемою у активізації банківського кредитування є обмеженість ресурсної бази комерційних банків. Враховуючи те, що сьогодні як свідчить вітчизняна практика, механізм рефінансування є недосконалим, оскільки попит комерційних банків у рефінансуванні диктується лише потребою у підтримці власної ліквідності, тобто вони мають короткостроковий характер, а не в джерелах довгострокових ресурсів для фінансування реального сектора економіки, варто НБУ змінювати підходи до операцій з рефінансування комерційних банків, надаючи увагу таким моментам:
• повинна бути чіткість і прозорість процедури надання кредитів рефінансування всім банківським установам;
• правове регулювання оперативності рефінансування в екстрених умовах;
• послабити вимоги до забезпечення при рефінансуванні;
• вдосконалити механізм довгострокового рефінансування.
Всі ці заходи сприятимуть розширенню можливостей банківських установ більш гнучко маневрувати своїм ресурсним потенціалом, а відповідно запроваджені заходи щодо зміни процентної політики в напрямку здешевлення кредитів сприятимуть більш активному їх спрямуванню у пріоритетні і стратегічні галузі, якими є сільське господарство і аграрний бізнес.
Особливо гостро стоїть питання стосовно відновлення кредитування підприємств малого і середнього бізнесу, які найбільш обмежені в доступі до кредитних ресурсів комерційних банків в порівнянні з великими підприємствами.
Дзюблюк О. [121, с. 9, 10] вважає, що "особливо перспективним для кредитної підтримки малого бізнесу слід вважати започаткувати діяльності в Україні гарантійних фондів, які зможуть взяти на себе частину ризиків комерційних банків, що кредитують малі підприємства за рахунок власних коштів". На противагу скороченню високих адміністративних витрат банків при кредитуванні малого та середнього бізнесу, автор пропонує їх "належні механізми-компенсатори", якими можуть бути "додатковий відносно дешевий ресурс – в рамках Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні", тобто Український фонд підтримки підприємництва має розробити механізм видачі кредитів через "уповноважені комерційні банки, відібрані на тендерних умовах", іншим компенсатором, на його думку, є здешевлення кредитів задля чого необхідно "розробити механізм часткової компенсації відсоткових ставок для суб'єктів малого підприємництва через УФПП та регіональні фонди підтримки підприємництва".
Вважаємо за необхідне, знизити рівень оподаткування або звільнити від оподаткування банківські установи, що кредитують підприємства АПК та змінити норми резервування для таких банківських установ, що сприятиме поверненню обличчям банківських установ до підприємницьких структур аграрного сектору в питаннях зростання активності кредитних операцій.
Запровадження режиму пільгового оподаткування та зниження норми обов'язкового резервування для таких банківських установ, на думку Дзюблкжа О., "сприятиме зменшенню рівня адміністративних та операційних витрат комерційних банків" [121, с. 10].
Поліпшення ситуації на грошово-кредитному ринку стосовно активізації кредитування банками підприємницьких структур аграрного сектора економіки залежатиме від здійснення інституційних та структурних реформ в економіці, вдосконаленню фондового ринку і системи небанківських фінансових установ.
Отже, в умовах перебудови економічних відносин в Україні за потреби залучення кредитних ресурсів в економіку окремих галузей особливої уваги заслуговує ефективність механізму управління банківським кредитним забезпеченням підприємств аграрної сфери.
Водночас удосконалення управління механізмом кредитування можливе за подальшого впровадження страхування кредитів як форми захисту учасників кредитних взаємовідносин в Україні".
Однією з необхідних засад ефективного функціонування банківської системи в цілому і окремого банку є формування кредитної політики із визначеними стратегічними цілями, яка має будуватись з врахуванням стратегії і тактики у сфері управління кредитною діяльністю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ“ на сторінці 4. Приємного читання.
