УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

Механізми банківського кредитування в аграрній сфері

У цілому за рік загальний обсяг депозитів збільшився на 18,2%, або на 75,3 млрд. грн., сягнувши на кінець року 489,1 млрд. грн... .на рахунках суб'єктів господарювання на 27,9% або 39,6 млрд. грн. [185, с. 6].

Зростання коштів на депозитних рахунках сприяло подальшій активізації банківського кредитування і впродовж 2011 року зросли обсяги наданих кредитів в 1,1 рази в порівнянні з минулим роком.

Випереджальні темпи приросту грошової маси порівняно з збільшенням монетарної бази в 2011 р. (обсяг монетарної бази на 01.01.2012 р. становив 239,9 млрд. грн., а її річний приріст дорівнював 6,3%), на думку Колобова Ю. [185, с. 6], "забезпечувалися активізацією механізму мультиплікації коштів ... свідчить про збільшення потенціалу грошової пропозиції (ресурсних можливостей) банківської системи для забезпечення процесів економічного розвитку країни ... підтримуючи нульові ставки нормативів обов'язкового резервування за залученими коштами в національній валюті Національний банк фактично усунув перепони для грошової експансії банків і активного використання гривневих ресурсів банків для кредитування економіки".

Збалансованість монетарної політики полягала в тому, що з одного боку, зміна норм обов'язкового резервування стримувала надмірне зростання вільної банківської ліквідності і запобігала різким коливанням процентних ставок на міжбанківському ринку, а стабільний курс гривні утримував імпортовану інфляцію на низькому рівні. З другого боку, монетарна політика не перешкоджала економічному зростанню – за результатами 2011 року реальний ВВП зріс на 5,2% [284, с. 9].

Перераховані позитивні тенденції посткризового періоду вимагають очікування ще однієї позитивної тенденції на грошово-кредитному ринку – зниження процентних ставок, збільшення кредитної активності банківських установ стосовно підприємницьких структур аграрного сектора економіки.

Тобто, як свідчать результати дослідження, в посткризовий період НБУ були здійсненні ряд важливих заходів, які сприяли зменшенню рівня інфляції та стабілізації ситуації на валютному ринку, що стали підґрунтям для подальших позитивних змін на грошово-кредитному ринку. В той же час ще не створені сприятливі умови для збільшення кредитування реального сектору економіки, незважаючи на застосування НБУ монетарних механізмів та інструментів: зокрема, в 2012 році було збільшено терміни та скасовано окремі обмеження на здійснення операцій прямого ΡΕΠΟ, тричі знижувалися ставки за активними операціями, зменшено облікову ставку, зменшено частку обов'язкових резервів). Слід констатувати той факт, що всі перераховані заходи не впливали покращенню всіх економічних показників і не сприяли ефективному управлінню кредитним забезпеченням. Необхідною умовою стимулювання зростанню агропромислового виробництва має стати зниження ціни на кредитні ресурси. На жаль, в Україні, досі існує значний розрив між обліковою ставкою і процентною ставкою комерційного банку (таблиця З.1.).

Отже, розриви між процентними ставками банківських установ в Україні є значними в порівнянні з встановленою обліковою ставкою НБУ та ставкою рефінансування.

Крім того, незважаючи на зменшення облікової ставки НБУ вона залишається високою, оскільки "у провідних країнах світу даний відоток коливається з 0,1% до 3,75%" [109, с. 115].

На думку Дзюблюка О.В. [123, с. 22] в Україні умови і можливості використання облікової ставки на відміну від розвинутих країн "визначаються передусім масштабами операцій із рефінансування комерційних банків ... Чим більші обсяги рефінансування за низької облікової ставки, тим більшу можливість мають банки знижувати процентні ставки, підвищуючи ефективність впливу їхніх кредитних важелів на виробництво, і розширювати обсяги кредитування".

Так, за даними НБУ, у 2008 р. для підтримання ліквідності банків він надав кредитів рефінансування на загальну суму близько 169,5 млрд. грн... 1з початку 2009 р. було надано кредитів рефінансування на загальну суму 34,4 млрд. грн... У 2010 р. Національний банк України надавав кредити в основному під програми фінансового оздоровлення банків – 3,9 млрд. грн. або 66% обсягу кредитів рефінансування. За І півріччя 2011 р. за даними НБУ, обсяг операцій із рефінансування банків становив 1,8 млрд. грн. За цей самий період комерційні банки повернули кредитів рефінансування на суму 7,5 млрд. Загальний же обсяг мобілізаційних операцій НБУ за І півріччя 2011 р. становив 127,5 млрд, грн., за 2010 р. цей показник сягав 248,1 млрд, грн., тоді як обсяг кредитів рефінансування – лише 5,2 млрд. [123, с.23].

Таблиця 3.1

Порівняльна характеристика ставок НБУ та комерційних банків, %*

Показники2005 р.2006 р.2007 р.2008 р.2009 р.2010 р.2011 р.
Облікова ставка НБУ9,58,58,012,010,257,757,75
Середньозважена ставка НБУ за всіма видами рефінансування14,711,510,115,316,711,612,0
Процентні ставки за кредитами, наданими комерційними банками підприємствам14,413,913,115,518,014,014,4
Процентні ставки за кредитами, наданими комерційними банками підприємствам · АПК**18201824272519
Процентні ставки за кредитами, наданими комерційними банками домашнім підприємствам16,315,215,618,722,325,625,4

Джерело: складено автором на основі: *[123, с. 22];

**Джерело: [266, с.50]

Отже, незначні обсяги рефінансування (в основному для забезпечення вчасності проведення банками розрахунків, тобто на підтримку короткострокової ліквідності) за низької облікової ставки не дають можливості банкам знижувати процентні ставки і розширювати обсяги кредитування.

Для підвищення ефективності використання такого монетарного інструменту та дієвості його впливу на кредитну активність банківських установ слід надавати кредити рефінансування на довгостроковий період та здійснювати контроль за цільовим використанням наданих НБУ кредитних ресурсів.

На думку Герасименко В.В. [93, с. 5], можливості використання цих інструментів грошово-кредитної політики НБУ є обмеженими і мало ефективними, оскільки "використання НБУ операцій на відкритому ринку стримується нерозвиненістю фондового ринку, облікова ставка НБУ носить більш індикативний, ніж регулятивний характер; рефінансування НБУ комерційних банків спрямоване більше на підтримку короткострокової їх ліквідності, а не на забезпечення банків ресурсами для нарощування обсягів кредитів і інвестицій в економіку".

Дзюблюк О.В. [123, с. 26] вважає, що "антиінфляційне спрямування грошово-кредитної політики необхідно поєднувати зі стимулюванням комерційних банків до кредитування реального сектору економіки, оскільки лише з розвитком виробництва, збільшенням обсягів ВВП можна досягти зменшення рівня інфляції та швидкого подолання наслідків банківської й економічної кризи загалом. Для цього слід збільшити протидію подальшому послабленню кредитної активності банків, а отже, і економічної активності, використовуючи як інструменти непрямого монетарного впливу, так і прямі важелі, а саме: селективні кредити, дисконтні механізми, втручання в установлення норми процента через субсидування процентних ставок за кредитами, наданими у пріоритетні галузі економіки". Автор дотримується думки щодо "поєднання прямих і непрямих важелів регулювання грошово- кредитного ринку", що дасть можливість впливати на кредитну активність банківських установ, ефективне використання ними своїх кредитних важелів впливу на виробництво.

На думку Арбузова С. [9, с. 8] "темпи відновлення інвестиційного кредитування аграрного сектора економіки суттєво залежатимуть від ефективності здійснення інституційних та структурних реформ в економіці, спрямованих на сприяння її детінізації, розвиток внутрішнього ринку, малого та середнього бізнесу".

Процентна політика НБУ повинна спрямовуватись на стимулювання заощаджувальної активності населення, що сприятиме вирішенню однієї із важливих проблем банківської системи – нарощування ресурсної бази для фінансування економічного розвитку підприємницьких структур аграрного бізнесу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Методологічне забезпечення кредитними ресурсами підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • Банківський кредит в системі фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств

  • Механізми кредитного забезпечення аграрних підприємств

  • Роль банківської системи України у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • СТАН БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Механізм функціонування банківської системи

  • Державна регуляторна політика кредитного забезпечення підприємств аграрного бізнесу

  • Кредитоспроможність як критерій надійності та фінансових можливостей аграрних підприємств

  • УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ
  • Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва

  • ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

  • Розвиток системи кредитного забезпечення аграрної сфери економіки

  • Зарубіжний досвід кредитування підприємств аграрної сфери

  • ВИСНОВКИ