УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

Механізми банківського кредитування в аграрній сфері

Впродовж 2011-2012 рр.. НБУ проводить збалансовану монетарну політику завдяки якій з початку 2012 року базова інфляція, яка є основним показником, який характеризує інфляцію попиту, практично зупинилася на нульовому рівні, а в річному вимірі базова інфляція зменшується.

Для отримання такого результату НБУ гнучко застосовував в 2011 році свої інструменти залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку та в економіці: мобілізаційні операції, норматив обов'язкових резервів, операції на відкритому ринку.

Найбільше змін стосувалося зміни норми обов'язкового резервування (Постанова Правління НБУ "Про деякі питання регулювання грошово- кредитного ринку" від 16.06.2011 р. № 195), що були оптимізовано з метою структурних зрушень в ресурсній базі комерційних банків.

Обов'язкові резерви являють собою частину загальних резервів, яка бронюється банками на вимогу і за нормативами НБУ, не може бути використана для активних операцій комерційних банків та чітко контролюється : чим більшими є вимоги НБУ до обов'язкових резервів банків, тим меншими є вільні резерви комерційного банку, що можуть бути використані для кредитування суб'єктів підприємництва і навпаки. Через зниження норми обов'язкового резервування НБУ сприяє підвищенню кредитної підтримки банками вкладень кредитних ресурсів в реальний сектор економіки, так як більша частка залучених ресурсів є в наявності у банківських установ для кредитування своїх клієнтів. Тобто, сьогодні НБУ регулює ресурсно-кредитний потенціал банківських установ саме через такий дієвий інструмент грошово-кредитної політики як норму обов'язкових резервів.

Відповідно до Постанови Правління НБУ "Про окремі питання регулювання грошово-кредитного ринку" від 15.11.2011 р. №407 банкам було підвищено норматив резервування за короткостроковими коштами і вкладами (депозитами) юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті з 6 до 7,5%; банкам було надано змогу формувати частину (30%) обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку в НБУ, що також сприяло гнучкішому управлінню ними власною ліквідністю.

Взагалі 2011 р. був для НБУ роком підтримки банківської ліквідності через механізм рефінансування (обсяг яких в 2011 р. становив 28,83 млрд. грн., тоді як в минулому році в останньому кварталі – 22,82 млрд. грн.), який нівелювався за рахунок повернення банками заборгованості за раніше наданими НБУ кредитами.

В цілому підвищення нормативів обов'язкових резервів ставить за мету зменшення грошової маси в обігу з метою боротьби з інфляцією. Однак, на нашу думку, це має і обернений ефект щодо процентних ставок: підвищення норм обов'язкових резервів веде до безоплатного вилучення ресурсів банківських установ і подальшого підвищення ставок за кредитами.

Саме досягнення низьких рівнів інфляції, на думку Арбузова С. [9, с.4-5] "є головним підґрунтям для інших сприятливих зрушень у макроекономічній сфері та на фінансовому ринку... Зокрема, поліпшилася динаміка депозитів населення, яка є одним із головних індикаторів довіри до дій центрального банку... В умовах зростання ресурсної бази банків відбулося зниження вартості кредитів – більш як в 1,5 рази порівняно з першою половиною 2009 року".

Тенденція до підвищення чи зниження валютного курсу суттєво впливає на ціну кредиту шляхом збільшення або зменшення пропозиції кредиту в результаті переливання капіталу між валютним і кредитним ринками. При стабільному валютному курсі, коли останній є одним із головних факторів стримування інфляції, а відтак і обмеження грошової маси, комерційні банки збільшують пропозицію кредитних ресурсів обмежують суми, які направляють на валютні операції через їх нерентабельність [116, с. 103].

Виникає питання, чому при такій сприятливій економічній ситуації: зниженню рівня інфляції до 4,9% ("...в березні 2012 р. рівень інфляції знизився до 1,9% і був одним із найменших у світі" [9, с. 4]), зниженню облікової ставки НБУ до 7,5%, зменшенню частки обов'язкових резервів, яка має зберігатися на окремому рахунку в НБУ ("у грудні 2011р. ця частка була зменшена зі 100% до 70%, з квітня 2012 р – до 60%, а з червня – до 50%" [9, с. 6] процентні ставки за кредитами залишаються на рівні 22-24% і не зменшуються?

Більше того, як показало дослідження, існує банківська практика надання кредитних ресурсів аграрним підприємствам в основному за середніми процентними ставками всіма банківськими установами – тобто конкурентоспроможність не відіграє ролі в залученні клієнтів, кожний банк орієнтуючись на можливі ризики, про всяк випадок, збільшує процентні ставки (рис.3.1).

Відсутній індивідуальний підхід до конкретного надійного і постійного клієнта – позичальника, який сприяв би покрашенню кредитного забезпечення підприємств, що потребують кредитні ресурси і здатні його погасити.

Динаміка рівня процентних ставок комерційних банків України за надані кредити підприємствам АПК у національній валюті* та рівень інфляції

Рис.3.1. Динаміка рівня процентних ставок комерційних банків України за надані кредити підприємствам АПК у національній валюті* та рівень інфляції **, %

*Джерело: [266, с.50]; ** Джерело: [22, с. 6]

На думку Коваленко Л.О. [178, с. 250] "грошово-кредитна політика не орієнтована на створення сприятливих умов для кредитування інноваційно-інвестиційних проектів (відсутність нормативів щодо максимальної варіації відсоткових ставок за кредитами щодо облікової ставки НБУ призводить до завищення відсоткових ставок, що унеможливлює окупність більшості проектів)".

Дійсно, грошово-кредитна політика НБУ останнім часом спрямовується на регулювання грошової пропозиції з метою обмеження грошової маси й запобігання інфляції, а не на посилення кредитної активності банківських установ особливо щодо кредитування підприємств аграрного сектора економіки.

У 2012 рік Україна увійшла зі стабільним валютним курсом, але з високими ставками за кредитами. З огляду на зростання показника загальної ліквідності у групі активних банків та поліпшення деяких нормативів ліквідності, значення яких у банківській системі публікує НБУ, у першому кварталі 2011 року склалися всі передумови для зниження кредитних ставок за гривневими кредитами. Утім, були деякі зовнішні чинники, що стримували зниження ставок, приміром, незакінчені переговори із "Газпромом" про зниження ціни на газ та невизначені відносини з МВФ [15, с. 12-13].

Ресурсний потенціал вітчизняних банків залежить від ступеня довіри до банківської системи з боку населення, тому одним із найважливіших завдань банківської системи України є підвищення довіри до банків з боку населення.

Стабільність рівня цін останніми роками повинно сприяти збільшенню заощаджень населення на депозитних рахунках, що є основою створення ресурсної бази комерційного банку та зменшенню процентних ставок за кредитні ресурси. Так, в 2011 році намітились тенденції зростання довіри до банківської системи, свідченням чого є зростання обсягів коштів на депозитних рахунках банків і продовження їхньої строковості, що є основою формування ресурсної бази комерційних банків і впливає на обсяги кредитування суб'єктів господарювання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Методологічне забезпечення кредитними ресурсами підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • Банківський кредит в системі фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств

  • Механізми кредитного забезпечення аграрних підприємств

  • Роль банківської системи України у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності аграрних підприємств

  • СТАН БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Механізм функціонування банківської системи

  • Державна регуляторна політика кредитного забезпечення підприємств аграрного бізнесу

  • Кредитоспроможність як критерій надійності та фінансових можливостей аграрних підприємств

  • УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ
  • Оптимізація кредитних ризиків в системі банківського кредитування суб'єктів аграрного виробництва

  • ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

  • Розвиток системи кредитного забезпечення аграрної сфери економіки

  • Зарубіжний досвід кредитування підприємств аграрної сфери

  • ВИСНОВКИ