Розділ 6. Продуктова політика комерційного банку

Процедура отримання непокритої гарантії авансового платежу або виконання контракту аналогічна процедурі отримання кредиту, оскільки банк повинен переконатися у платоспроможності клієнта пропонованого забезпечення.

Додаючи підтвердження до акредитиву, який відкритий на користь українського експортера, банки вимагають надання банком-емітентом грошового покриття або, за певних умов, можуть підтвердити акредитив на непокритій основі. В останньому випадку видача зобов'язань за акредитивом (його підтвердження) є безресурсною активною операцією та, відповідно, - одним із видів фінансування. Цей вид фінансування використовується у таких випадках:

- український експортер не довіряє зобов'язанням банку-емітента, що відкрив акредитив, а той, своєю чергою, не має встановлених лімітів на українські банки, щоб перевести покриття на термін дії акредитиву;

- іноземний покупець просить свій банк відкрити підтверджений акредитив на непокритій основі, і, таким чином, не надає банку-емітенту ресурсів для переказу покриття у підтверджуючий банк. У цьому випадку українському клієнту логічно наполягати на тому, щоб комісії за підтвердження сплачував контрагент.

Розглянемо процес фінансування відстроченого платежу. Український імпортер купує товари за кордоном. При цьому він не хоче або не може здійснити передоплату, і водночас, хоче отримати товар, реалізувати його, а потім уже розрахуватися з постачальником. Своєю чергою, іноземний постачальник згоден дати товарний кредит у вигляді відстрочки платежу, але за умови отримання банківської гарантії платежу, акредитиву або резервного акредитиву. У цьому випадку можливий випуск непокритої гарантії платежу, акредитиву або резервного акредитиву. Такі умови платежу дозволяють імпортеру спочатку реалізувати товар, що купується, а потім розрахуватися з постачальником. У випадку випуску акредитиву, він буде виконуватися шляхом відстроченого платежу, оскільки платіж за акредитивом має бути здійснений упродовж певного часу від дати постачання товару. При цьому банк може випустити як пряму гарантію, так і організувати випуск гарантії першокласного банку проти своєї контргарантії; як непідтверджений акредитив, так і підтверджений першокласним банком.

Фінансування відстроченого платежу доцільно для клієнта у випадку, коли обсяг витрат на відкриття непокритого акредитиву або гарантії та оплату контрагенту винагороди за надання товарного кредиту нижчий, ніж витрати на запозичення коштів, або доходи від альтернативного використання власних коштів.

Перевагами використання непокритих акредитивів та гарантій платежу є: оптимізація витрат підприємства (вартість непокритої гарантії чи акредитиву значно нижча, ніж вартість кредиту); збереження обігових коштів підприємства; мінімізація ризиків торгових операцій.

Процедура отримання непокритої гарантії платежу аналогічна процедурі отримання кредиту, тобто банк повинен переконатися у платоспроможності клієнта та у достатності пропонованого забезпечення.

Український імпортер купує товари за кордоном. При цьому він не хоче відволікати грошові кошти з обігу до постачання для здійснення передоплати, а постачальник не погоджується на оплату після постачань. Альтернативою для отримання згоди іноземного постачальника на укладання контракту може бути акредитив, гарантія або резервний акредитив.

У цьому випадку можливий випуск акредитиву, гарантії або резервного акредитиву на непокритій основі, які є інструментами "фінансування до відвантаження", оскільки дозволяють імпортеру організувати реалізацію його контракту (підготовка і проведення постачальником відвантаження), не відволікаючи на цей період свої оборотні кошти, та, водночас, надати постачальнику інструмент, що гарантує виконання платіжних зобов'язань.

При цьому банк може випустити як пряму гарантію, так і організувати випуск гарантії першокласного банку проти своєї контр-гарантії; як непідтверджений акредитив, так і підтверджений першокласним банком.

6.7. Інвестиційний бізнес комерційних банків

Інвестиційний бізнес є одним із найважливіших напрямків діяльності комерційних банків. Провідні банки України пропонують такі види інвестиційних послуг:

- організація випуску та розміщення цінних паперів;

- здійснення операцій з векселями;

- торгівля цінними паперами;

- послуги зберігача цінних паперів;

- аналітична підтримка клієнтів.

Заходами продуктової політики у контексті інвестиційного бізнесу банку передбачається індивідуальний підхід до кожного клієнта, акцент на якості та повноті пропонованих послуг. Показниками ефективності інвестиційного бізнесу банку є успішно реалізовані проекти та провідні позиції банку у рейтингах торговців корпоративними та муніципальними облігаціями ПФТС, рейтингах андеррайтерів спеціалізованих агентств, рейтингах ділових спеціалізованих щотижневиків, а також у рейтингу зберігачів цінних паперів ПАРД11.

Провідні банки створюють підрозділи з управління активами, виключним напрямком діяльності яких є управління активами інститутів спільного інвестування (ІСІ) - пайовими та корпоративними інвестиційними фондами.