Розділ 3. Конкуренція в банківській сфері

Банківські об'єднання - банки-гіганти, які відіграють пануючу роль у банківському секторі. Існує кілька видів банківських об'єднань.

Банківські картелі - угоди, що обмежують самостійність окремих банків і вільну конкуренцію між ними шляхом узгодження і встановлення однакових процентних ставок, проведення однакової дивідендної політики тощо.

Банківські синдикати, або консорціуми - угоди між декількома банками щодо спільного проведення великих фінансових операцій.

Банківські трести - об'єднання, що виникають шляхом повного злиття декількох банків, причому відбувається об'єднання капіталів цих банків і здійснюється єдине управління ними.

Банківські концерни - об'єднання багатьох банків, які формально зберігають самостійність, але знаходяться під фінансовим контролем одного великого банку, що скупив контрольні пакети їхніх акцій.

Розмір і масштабність діяльності банків впливають на можливості залучення внесків, зниження витрат, зниження ціни банківських продуктів і послуг. Переваги великих банків підсилюються за рахунок широкого використання ІТ-технологій і ІТ-архітектур.

У сучасних умовах комерційним банкам складають конкуренцію небанківські фінансово-кредитні інститути (страхові компанії, фінансові брокери, пенсійні фонди, інвестиційні фонди, компанії з випуску кредитних карток тощо) і нефінансові організації (пошта, торгові дома, підприємства автомобільної промисловості тощо).

Діяльність комерційних банків відрізняється високою мірою динамізму. Дерегулювання світового фінансового ринку сприяло впровадженню нових інформаційних технологій у банківську діяльність. Однак технології обробки і передавання інформації стрімко змінюються і навіть відносно нові методи швидко застарівають.

Сьогодні комерційні банки України можуть виконують безліч операцій за допомогою швидкодіючих комп'ютерів за допомогою супутникового, телефонного і факсимільного зв'язку. У практиці банківської діяльності спостерігається тенденція заміни трудомістких операційних технологій капіталомісткими технологіями автоматизації надання фінансових послуг. Використання автоматизованого обладнання передбачає значні капітальні витрати, покриття яких банки можуть здійснювати за рахунок росту обсягів наданих послуг. Це, своєю чергою, позначається на розмірах банків: для того, щоб зберегти свою ефективність і конкурентоспроможність, банки змушені укрупнюватися. Завдяки технологічним досягненням географічний фактор відіграє все меншу роль у здійсненні банківських операцій, що сприяє розширенню ринку банківських продуктів і послуг. Отже, наявність конкурентів не припускає географічної близькості, що значно збільшує міру конкуренції.

3.3. Складність і динамізм зовнішнього маркетингового оточення комерційного банку

Конкуренція в банківській сфері розвивається під впливом факторів зовнішнього оточення комерційних банків, дію яких слід враховувати в процесі розробки стратегічних орієнтирів ринкового позиціювання.

Основними факторами зовнішнього маркетингового оточення комерційного банку є економічні, політико-правові, технологічні, соціально-культурні, природні. Деталізуємо зазначені групи факторів:

1. Економічні фактори: основні показники економічного та соціального стану; грошові доходи та витрати населення; темпи зростання грошових доходів та витрат населення; структура доходів та витрат населення; індекси споживчих цін та цін виробників промислової продукції; зміни споживчих цін та цін виробників промислової продукції; стан ринку праці; процентні ставки банків за операціями з клієнтами; динаміка вимог банків за кредитами, наданими в економіку; стан міжбанківського кредитного ринку; структура депозитного ринку; динаміка зобов'язань банків за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб; міжбанківський депозитний ринок; процентні ставки рефінансування банків Національним банком України; процентні ставки на міжбанківському кредитному ринку депозитному ринку; стан ринку державних цінних паперів; офіційний курс гривні; курс гривні щодо іноземних валют на міжбанківському та готівковому валютних ринках; операції з іноземною валютою на міжбанківському та готівковому валютних ринках України; структура готівки в обігу; вартість цінних паперів у портфелі банків.

2. Політико-правові фактори: політична стабільність, рівень законодавчої стабільності; залежність діяльності банку від коливань валютних курсів; податкове регулювання; регулювання експортно-імпортного руху продукції реального сектору економіки; правове забезпечення банківської діяльності.

3. Технологічні фактори: відповідність банківського обладнання вимогам сучасності; поява нових банківських технологій у конкурентів; розробка власних банківських технологій; корпоративний імідж комерційних банків; інформованість споживачів щодо спектру банківських продуктів і послуг; якість обслуговування тощо.

4. Соціально-культурні фактори: довіра до банківської системи; рівень життя і платоспроможності населення; рівень диференціації суспільства, питома вага діаметрально-протилежних соціальних класів.

5. Демографічні фактори: народжуваність; старіння населення; міграції населення.

6. Природні фактори: загроза екологічних катастроф; загроза техногенних катастроф тощо.

Оцінку впливу факторів зовнішнього маркетингового оточення на діяльність комерційного банку доцільно проводити за показниками складності та динамізму. Результатом такої оцінки є визначення міри невизначеності зовнішнього оточення банку з метою з'ясування глибини та горизонтів прогнозів, строків планування, ризиків інвестиційної та кредитної діяльності тощо.

Складність впливу факторів зовнішнього маркетингового оточення визначається їхньою кількістю та схожістю, причому, чим більше кількість і менше схожість, тим вище міра складності, і навпаки.