TextBook – Тихше! Заради Христа, тихше! – промовив Заглоба. – Там… Богун!
Обидва офіцери підхопилися мов ужалені.
– Ви що, голубе, з глузду з’їхали? Отямтеся: хто там?
– Богун! Богун!
– Не може бути!
– Щоб мені з цього місця не зійти! Клянуся Богом і всіма святими.
– Чого ж ви наполохалися? – сказав Володийовський. – Коли так, значить, Господь його нам доручив. Заспокойтеся, пане. Ви впевнені, що це він?
– Як у тому, що з вами говорю. Своїми очима бачив: переодягався він.
– А він вас бачив?
– Не знаю, нібито ні.
У Володийовського блиснули очі, як жарини.
– Гей, ти! – покликав корчмаря він тихо, махнувши рукою. – Йди сюди! Ще звідти вихід є?
– Нема, тільки один, через цю кімнату.
– Кушелю! До вікна! – пошепки наказав Володийовський. – Тепер йому від нас не втекти.
Кушель, ні слова не кажучи, кинувся геть із кімнати.
– Заспокойтеся, мосьпане, – сказав Володийовський. – Не за вами прийшла костомаха, по його душу. Що він вам зробити може? Нічогісінько.
– Та це я від здивування ніяк не оговтаюсь! – відповів Заглоба, а подумки зробив висновок: «І справді, чого мені боятися? Пан Міхал під боком – нехай Богун боїться!»
І, набундючившись грізно, вхопився за шаблю.
– Ну, пане Міхал, тепер йому нікуди не дітись!
– Та чи він це? Мені все не віриться. Що йому тут робити?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вогнем і мечем» автора Генрих Сенкевич на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 65. Приємного читання.