Розділ «Йоун Колфер Список бажань»

— Знаю. Ця душа ні сіло ні впало стала вкрай важливою.

— Мусимо дати їй спокій, Вельзевуле. Досить одного втраченого кишенькового злодія в долині смертних.

— Звичайно, — шовковим голосом мовив Вельзевул. — Тепер це поза нашим впливом. Нехай дівчисько само собі підпише вирок. Не варто надсилати по неї Ловця душ.

— Гм, — сказав Петро, занепокоєний Вельзевуловою згодою. — Гаразд. Доки ми розуміємо один одного.

— Чудово, — гарикнув демон і натиснув на кнопку “Відбій”.

Петро запхнув мобільника до кишені. Справи не завершено. Цей улесливий голос. Вельзевул збирається надіслати демона на Землю, щоб віднайти втрачену душу. Ловця душ. Петро певен цього. Вельзевул ладен піти на небажані наслідки в долині смертних заради цього ірландського дівчиська. Хто вона така, ця Меґ Фінн? І чому з доброго дива вона стала найпопулярнішою душею у Всесвіті?

Вельзевул вистромив носа з темряви. Усе чисто. Отож, Фінн мусить повернутися. Не надовго втекла. Він певен. Утекла саме настільки, щоб додати кілька балів до колонки негативних учинків. Відтак Люцифер отримає жадану душу. А Вельзевул залишиться на посаді до наступної кризи.

Він збрехав Петрові. Ну то й що? Він же демон урешті-решт. А чого цей праведник — два капці у білих манатках — хотів?

Розділ З

Нещасливий кінець

Меґ не хотіла розплющувати очей. Вона лежала, ховаючись за власними повіками, вона склала власну історію, що пояснювала нещодавні події. Вона лежала б отак довіку і ніколи навіть не глянула б на те, що довкола.

Ось тобі й маєш. Біль по всьому тілі. Ні, не через те, що вона врізалася в небесний тунель, а через той газовий бак. Це й пояснює, чому вона лежить. Навряд чи в лікарні, тяжко поранена. Жива — і класно. А галюни — то, мабуть, через знеболювальне. Вона засміялась би, якби так страшенно не боліли боки. Отак. Останнє припущення більше скидалося на правду, ніж інші версії. Тобто собакохлопець і велетенський тунель.

Меґ настільки повірила новій версії, що наважилася розплющити очі. Перше враження — блакить. Безмежна блакить. Цить, не панікуй. У лікарнях теж є блакитний колір. Заспокійливий колір.

Потім пара безтілесних червоних очей закліпала в блакитному краєвиді — і її надії на щасливий кінець з тріском посипалися повз її вуха.

Чорні як сажа зуби постали перед очима.

— Ніколи такого не бачити, — проказав примарний рот.

За таких дивних обставин тактика лежання з заплющеними очима видавалась щонайменше сумнівною. Меґ зірвалася на ноги й позадкувала, аж доки не вперлася спиною в тунельну стіну. Овва! Знову тунель. Здається, її лікарняній теорії гайки.

— Кольоровий спектр, — вів далі рот, бентежачи Меґ. — Блакитний, червоний, фіолетовий. Оба-на!

Решта частин тіла групувались довкола зубів, схожих на кавалки. Істота з невизначеними обрисами стояла на драбині, розглядаючи безмежний тунель. Миршавий гуманоїд. Його голубава шкіра щонайкраще пасувала до стін тунелю. Суперовий камуфляж.

— Ти хто? — буркнула Меґ.